Яке сало повісити синицям і хто ще прилетить його клювати

Навіщо синиці сало

Узимку синиця вагою в 15 грамів за одну довгу ніч спалює на грам ваги значно більше енергії, ніж удесятеро більший птах. Щоб дожити до світанку, їй потрібен жир: вуглеводи зв'язують воду й для польоту надто важкі, а от жировий запас — те, що треба. За короткий зимовий день дрібна синиця встигає набрати жиру майже на десяту частину своєї ваги.

Улітку синиця живиться комахами та гусінню. Узимку комах знайти важко, і жир замінює таку їжу. Шматок сала на гілці — замінник літа для маленької пташки, якій потрібно протриматися до весни.

Яке сало можна, а яке ні

Підходить сире несолоне сало — свиняче або яловиче. Найкраще підійде щільний внутрішній (нирковий) яловичий жир: він твердий, не розмазується й довше не тане. Смалець теж підходить — він у списку того, що можна класти в годівницю.

Солоне сало птахам шкодить. Копчене, в'ялене, зі спеціями — теж не можна. Жир від смаженого чи запеченого м'яса не годиться: він залишається м'яким навіть коли охолоне, розмазується по пір'ю й позбавляє його водовідштовхувальних властивостей. А ще такий жир швидко гіркне.

Як повісити

Найпростіший спосіб — прив'язати шматок дротом чи шпагатом до гілки дерева. Синиці клюють його, повиснувши черевцем догори. Можна вмазати жир у тріщини кори чи сучки — його знайдуть підкоришники й дятли.

Якщо хочете, щоб сало діставалося лише синицям, повзикам і дятлам, зробіть годівницю, доступну тільки знизу. Ці птахи їдять головою донизу, а от голубам і горобцям так незручно.

Чого робити не варто: класти сало в м'яку нейлонову або пластикову сітку. У ній застрягають лапки — аж до переломів, а дятел може застрягти дзьобом.

Куди й на якій висоті

• Достатньо високо, щоб не дістав кіт.
• За кілька метрів від густих кущів — щоб дрібний птах встиг пурхнути, але й не надто далеко від схованки.
• Приблизно за 2-3 метри від стовбура, паркана чи міцних гілок, звідки може стрибнути білка або кіт.
• Не під гілками, де сидять птахи: послід падатиме на корм.
• У затінку на зимовому сонці жир розм'якшується.
• У тихому місці, захищеному від сильного вітру, з добрим оглядом: птахи люблять бачити все навколо, поки їдять.
• Так, щоб вам було зручно спостерігати з вікна.

Шматок прив'язуйте міцно. Сойка чи сорока намагаються відірвати більший шматок й можуть забрати його цілим, якщо він тримається неміцно.

Коли вішати й коли знімати

Синиці починають придивлятися до годівниць із середини жовтня. До морозів підгодовують помірно, не щодня. З настанням стійких морозів — щодня, зі сходом сонця. Основний сезон — листопад-лютий.

З теплом сало знімають. У спеку жир розм'якшується, псується й гіркне. Розтоплений жир склеює пір'я на грудях у дятлів, а склеєне пір'я не гріє. Якщо шматок запліснявів, залежався або тхне згірклим — знімайте й вішайте свіжий.

Шматок не повинен висіти тижнями. Годівницю для жиру корисно мити раз на один-два тижні, частіше, коли налітає багато птахів, і у вологу погоду.

Повісили, а синиць немає. Чому?

У відлигу й при проталинах частина синиць годується сама за кілька метрів від годівниці — їм просто не до вашого шматка. Що холодніше, то більше птахів біля сала. При морозі на промерзлій землі синиці не годуються й охочіше летять до годівниці.

Якщо годівниця нова або ви повісили сало вперше, птахам потрібен час. Перші синиці можуть з'явитися приблизно через тиждень, а на те, щоб птахи запам'ятали місце як надійне й почали прилітати регулярно, ідуть тижні. Почніть підгодовувати за кілька тижнів до того, як хочете побачити гостей.

Хто ще прилітає до сала

Сало — не лише для великих синиць. До шматка на дроті прилітає ціла компанія.

Синиці блакитні — узимку біля годівниці їх буває 5-8 одразу, і сало вони клюють часто. Чорні синиці — до трьох, дзьоб тонший, і вони люблять потягти шматочок про запас: сало «зменшується», а синиць начебто не видно. Гаїчки-пухляки поводяться, як великі синиці.

Великий строкатий дятел — сміливий постійний гість біля жиру. Взимку віддає перевагу салу, не терпить поруч родича й одразу жене його геть. Повзик біля годівниці головніший за синиць і їсть, повиснувши головою донизу. Довгохвості синиці навідуються сімейною зграйкою до десяти птахів, особливо коли гілки вкриті льодом.

Сойка намагається відірвати шматок побільше, коли вона з'являється, дрібні птахи розлітаються. Сорока прилітає не завжди, частіше в сніжний холодний січень-лютий, і може скуштувати сало на місці або відірвати шматок. Підкоришник знаходить жир, вмазаний у тріщини кори.

А білка?

Білка приходить до годівниць синиць, і синиці при ній іноді навіть не відлітають — чекають своєї черги. Водночас білка їсть не лише горіхи й насіння: у її раціоні буває й тваринна їжа. А от чи їсть вона сало, повішене для синиць, — тут спостереження різняться: одні бачать білку на шматку регулярно, інші — жодного разу.

Щоб білка не дісталася сала, вішайте шматок не ближче, ніж за 2-3 метри від стовбура, паркана й міцних гілок, звідки вона може стрибнути.