Як правильно боротися з іржавими сколами на капоті та дверях

На кузові будь-якої машини, якщо вона не стоїть усе життя в гаражі під ковдрою, а їздить у потоці таких самих транспортних засобів, час від часу утворюються сколи від каміння, що летить назустріч. Кожен з них стає осередком корозії. Перед автовласником, котрий помітив цей дефект лакофарбового покриття, одразу ж постає питання, і що тепер робити?!

Перефарбовувати цілий кузовний елемент заради однієї або двох іржавих цяток клопітно. Через тиждень можна "зловити" новий камінь, і що, знову записуватися на перефарбування?! Інша крайність у подібній ситуації полягає в тому, щоб дочекатися, коли кількість мікропошкоджень досягне певної величини, і тільки тоді здатися на СТО для малярних робіт.

Щоправда, у цьому випадку є ризик втратити контроль за ситуацією та довести справу до стану, за якого в металі почнуть з'являтися наскрізні дірки. Та й не дешеве це задоволення, перефарбування навіть частини кузова.

Деякі автовласники йдуть "половинчастим" шляхом, діючи за принципом чого не бачу, того й немає. Вони купують в автомагазині спеціальний маркер для підфарбовування сколів та ретушують ним постраждалі місця. На якийсь час цієї косметичної операції вистачає, але рано чи пізно іржа з-під будь-якого такого підфарбовування вилізе. Корозія продовжується під фарбою, тому для професійних автоперекупників метод цілком робочий, а для себе, на жаль, ні.

Є старий дідівський метод, просто обробити скол хімією проти іржі, а потім акуратно зафарбувати фарбою. Однак, з власного досвіду зауважу, такий метод дає надійний захист металу кузова, що називається, через раз.

Відновлене покриття буде надійнішим, якщо у викладену вище схему ввести проміжне покриття автомобільною ґрунтовкою та правильну підготовку.

Технологія виглядає наступним чином.

Спочатку треба механічно вичистити іржу. Модифікатор іржі, це лише хімія, і він не може видалити товстий шар пухкої корозії, тому беремо олівець зі скловолокна або голку та вичищаємо все до металу. Після цього обробляємо скол модифікатором іржі, даємо просохнути та змиваємо залишки.

Далі, за допомогою якоїсь ганчірки, змоченої, наприклад, у бензині або спеціальному антисиліконі, ретельно знежирюємо місце майбутнього фарбування.

Коли все просохне, заповнюємо скол ґрунтовкою. Тут варто зауважити, що звичайні ґрунти по іржі для парканів не підходять, треба взяти епоксидний ґрунт для авто, бо саме він забезпечує зчеплення та захист.

Сучасні матеріали сохнуть швидко, тож за теплої погоди достатньо 20 або 30 хвилин між шарами. Хоча краще перевірити це на етикетці до ґрунту.

Фінішна операція полягає у покритті заґрунтованого скола автоемаллю. Тут є нюанс, адже більшість сучасних авто мають колір металік або перламутр. Ця система складається з двох частин, тому спочатку наносимо базу (колір), а потім обов'язково наносимо прозорий лак, щоб захистити фарбу від змивання.

Єдиний мінус тут естетичного плану, оскільки на капоті буде видно напливи автоемалі в місцях колишніх сколів, які без полірування залишаються помітними на дотик. Якщо ви перфекціоніст, то через тиждень, коли лак повністю висохне, цей "горбик" можна акуратно зашліфувати наждачкою P2000 з водою і заполірувати пастою. Тоді взагалі не буде видно.