Скільки бензин і дизель можуть зберігатися в каністрі й не зіпсуватися

Запас пального в каністрі зараз роблять багато людей. Хтось для машини, а хтось для генератора на випадок відключень світла. Бензин у щільно закритій каністрі, яка стоїть у прохолоді, зберігає свої властивості не менше року. Якщо каністру вже відкривали, термін коротший — близько пів року при 20 °C і приблизно три місяці в спеку при 30 °C. Дизель у закритій тарі зазвичай тримається рік, а буває, що й довше. Залитий у бак генератора чи бензопили бензин старіє набагато швидше — приблизно за місяць.

Гарантія пів року не означає, що через пів року бензин зіпсується

За українським стандартом завод гарантує відповідність нормам для бензину протягом пів року від дня виготовлення, а для дизельного пального — протягом року. Рахують від дати випуску на заводі, а не від дня, коли ви заправилися. І діє гарантія лише тоді, коли пальне правильно перевозили й зберігали.

На складах і нафтобазах пальне, у якого скінчилася гарантія, не виливають. Його перевіряють у лабораторії й списують, тільки якщо перевірку воно не пройшло. Гарантія показує, за що ручається завод, а скільки пальне простоїть у вас, залежить від того, як його зберігати.

Чому в баку генератора бензин псується швидше, ніж у каністрі

Бензин складається з різних частин, і найлегші випаровуються першими. Саме вони допомагають мотору завестися, особливо на холоді. Тому старий бензин горить, але мотор на ньому заводиться гірше.

Друге лихо — повітря. Від нього в бензині потроху з'являються смоли. Частина з них осідає нагаром у моторі, частина забиває фільтри.

У баку техніки на бензин діє все це одразу. Бак рідко залитий ущерть, у кришці є отвір для повітря, і повітря там багато. Якщо техніка стоїть на сонці, бак ще й нагрівається. Найгірше — у карбюраторі. Пального там зовсім мало, поруч гарячий двигун і є доступ повітря, тому бензин у карбюраторі старіє швидше, ніж у баку.

Один із великих виробників генераторів радить зливати бензин із карбюратора, якщо генератор працює рідше ніж раз на місяць (як це зробити, написано в інструкції до генератора). Якщо генератор простоїть більше року, зливають і бак, бо за такий термін у ньому псується навіть бензин зі стабілізатором (спеціальною добавкою, що уповільнює старіння пального).

Якщо генератор простояв місяць-другий із бензином у баку, перед запуском у бак доливають свіжий — приблизно третину бака, якщо там є місце. Так у пальне повертаються ті легкі частини, що встигли випаруватися.

Чому бензин з етанолом може розшаруватися в каністрі

З 1 травня 2025 року в звичайний бензин на українських заправках обов'язково додають не менше 5% біоетанолу (спирту з рослин) або подібних добавок. Виняток зробили для бензину 98-го й вище.

Бензин з етанолом легше набирає вологу з повітря. Виробники пального вважають, що в щільно закритій каністрі він зберігається так само довго, як звичайний. А виробники бензопил радять готувати з нього суміш для пили чи тримера не довше ніж на місяць.

Якщо каністра закрита нещільно й стоїть там, де вдень тепло, а вночі холодно, вона «дихає» й затягує сире повітря. Тоді етанол змішується з водою, і ця суміш іде на дно окремим шаром. Зверху залишається бензин, у якому етанолу вже менше, тож і октанове число нижче, і мотор на ньому працює гірше. Струсити каністру й знову змішати таке пальне не вийде. Дрібні мотори беруть бензин із низу бака, тож нижній шар першим потрапить у мотор, і він заглухне.

Дизель тримається довше, якщо в ньому немає води

Дизельне пальне випаровується дуже мало, і з запуском двигуна на старій солярці зазвичай проблем немає. Але й воно з часом темнішає, у ньому з'являються смоли й осад, які забивають фільтри й осідають на форсунках.

У початій каністрі головний ворог дизеля — вода. Щоразу, коли каністру відкривають, усередину потрапляє сире повітря, волога осідає на стінках і стікає на дно. На межі води й пального заводяться мікроби, і з часом з'являється слиз, який забиває паливний фільтр машини чи генератора. На морозі ця ж вода перетворюється на лід і закупорює трубки та фільтр.

У дизель теж буває доданий біодизель із рослинної олії, і сам він старіє швидше за звичайну солярку. Чи є він у пальному, показує позначення. B0 — без добавки, B5 і B7 — із нею. Для запасу на довгий термін краще брати B0, якщо він є на заправці.

Літній дизель узимку в каністрі застигне, але не зіпсується

Літній дизель, куплений у липні, розрахований на погоду не холоднішу за +5 °C. На морозі з нього випадає парафін, пальне мутніє, густішає й у машині чи генераторі забиває фільтр. Дизель, що застиг, не викидають. Каністру заносять у теплий гараж чи підсобку, і парафін зазвичай знову розчиняється. Якщо в приміщенні ледь тепло, парафін розчиняється повільно, тож пальне варто час від часу перемішувати. Коли дизель знову став прозорим і рідким, ним можна користуватися.

Чому каністру не заливають під горловину

Для запасу беруть металеву каністру або пластикову, зроблену для пального, з відповідним маркуванням. У скляну тару на заправці пальне не відпустять.

Каністру заповнюють приблизно на 95%. У 20-літровій це близько літра вільного місця. Нагріваючись, бензин розширюється, і без цього запасу тиск пари може роздути каністру й навіть видавити пальне назовні. Але й напівпорожню каністру довго не тримають, бо в ній багато повітря й більше вологи осідає на стінках.

Кришку закручують щільно, а якщо на каністрі є окремий отвір для повітря, закривають і його. Каністра з носиком, який сам закривається, менше втрачає пари й менше затягує вологи.

Де тримати каністру й чи потрібен стабілізатор

Тримають запас у прохолодному й сухому місці без сонця, краще в сараї чи окремому гаражі, а не в будинку. Каністру ставлять на підлогу, щоб не впустити й не розлити пальне. Від котла, газової колонки й усього, де горить вогонь або буває іскра, її тримають не ближче ніж за 15 метрів. Пари бензину важчі за повітря й стеляться по підлозі, тому вогонь може дійти по них до каністри. У спеку каністру не залишають на сонці й у нагрітому багажнику.

Якщо каністра стоятиме там, де більшу частину часу спекотніше за 30 °C, або ви не знаєте, коли знадобиться запас, у бензин варто додати стабілізатор. Це роблять одразу під час заправки, за інструкцією на флаконі. Для бензину з етанолом потрібен стабілізатор, на якому написано, що він для такого пального. Він лише уповільнює старіння, а зіпсований бензин уже не виправить. Для дизеля, який простоїть більше року, беруть присадку, що захищає і від старіння, і від мікробів.

Запас краще не накопичувати роками, а міняти. Через рік бензин із каністри, навіть зі стабілізатором, заливають у бак машини й купують свіжий.

Як зрозуміти, що пальне постаріло

Вас має насторожити, якщо бензин помітно потемнішав, пахне кисло й незвично, на дні з'явилися каламуть або сміття, а техніка на ньому погано заводиться чи працює з перебоями. Такий краще не заливати в генератор чи пилу. Якщо на дні окремий шар, це вода з етанолом. Таке пальне для техніки вже не годиться, його замінюють свіжим.

Якщо шару води немає, старий бензин можна поступово спалити в машині. Тільки чистий, а не суміш з оливою для пили чи тримера. У бак машини доливають не більше однієї частини старого на п'ять частин свіжого, тобто на 25 літрів свіжого — близько 5 літрів старого.

Дизель, який став помітно темнішим, ніж був під час купівлі, уже старіє. Свіжий дизель буває різного кольору, тому порівнюють саме з тим, що наливали. Краплі або шар води на дні каністри, слиз — ознака того, що таке пальне в мотор заливати не варто.