За що пакистанці покарали Ахметова

Група "Метінвест", підконтрольна президенту донецького ФК "Шахтар" Рінату Ахметову, може втратити важливий ринок збуту металопродукції в Південній Азії - Пакистан.

У середу Національна тарифна комісія Пакистану ухвалила рішення ввести попередні мита проти постачання холоднокатаного сталевого прокату з України в свою країну. За рішенням комісії, мита введені проти двох найбільших виробників зазначеної продукції в нашій країні - металургійного комбінату "Запоріжсталь" (у розмірі 18,92% від митної вартості) і Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча (19,4% від митної вартості). Обидва цих підприємства, як відомо, входять у групу "Метінвест" (запорізький комбінат - на правах асоційованого підприємства), яка, таким чином, не просто позбавляється можливості наростити свою частку на пакистанському ринку, але ризикує взагалі втратити.

Компанії Ахметова навряд чи допоможе навіть те, що одночасно з нею постраждали і китайці, щодо яких були також введені мита. Однак їм все-таки пощастило трохи більше - значна частка постачальників з Піднебесної відбулася порівняно з українцями більш легким покаранням. Наприклад, для компанії Handan Iron & Steel Group Національна тарифна комісія Пакистану встановила мито на 8,31% від митної вартості, Beijing Shougang Cold - 12,02%. Для інших китайських компаній мита були встановлені на рівні 15,93-19,04%.

Розслідування проти імпорту холоднокатаного сталевого прокату з України і Китаю стартувало в Пакистані в липні минулого року. Його ініціатором став найбільший виробник цієї продукції на батьківщині Беназір Бхутто - завод Aisha Steel Mills Limited Karachi. Його контролює відомий пакистанський біржової манат Аріф Хабіб разом з японської Metal One Corp. (власник Mitsubishi Corp). Аріф Хабіб вважається одним з найвпливовіших бізнесменів Пакистану, тому не дивно, що аргументи пов'язаного з ним заводу прихильно сприйняли тамтешні чиновники. Завдяки чому Aisha Steel Mills Limited Karachi отримав можливість наростити свою частку на ринку.

Для "Метінвесту" введення мита може означати фактичний відхід з ринку холоднокатаного прокату Пакистану. На якому і до введення мит компанія Ахметова поступово здавала позиції. Так, якщо в 2014 р. поставки цієї продукції з України в Пакистан поставили близько 18 тис. т на $10 млн, то за 10 місяців минулого року - лише близько 5 тис. т на $2,2 млн. На це вплинуло як скорочення ринку збуту, так і посилення конкуренції на ньому, яку витримати українським постачальникам в умовах падіння цін на металопродукцію виявилося непросто.

І компенсувати цей недолік за рахунок, наприклад, більш активного освоєння ринку найбільшої держави Південної Азії - Індії - заводам Ріната Ахметова навряд чи вдасться. У минулому році за аналогічних причин продажу холоднокатаного прокату "Запоріжсталі" і Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча в цій країні скоротилися майже на третину і склали трохи менше $40 млн.