Наші заводи вироблятимуть цукор за нормами ЄС. У рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Мінагрополітики запровадило положення Директиви Ради ЄС про певні види цукру, призначені для харчового споживання,передає Ukr.Media.
Виробникам надали перехідний період -- до 1 вересня 2022 року, щоб привести виробництво "солодкого піску" у відповідність з євростандартами. Може, варто сподіватися, що наш цукор стане ще солодшим та безпечнішим?
-- Ми як країна зобов'язані синхронізувати своє законодавство, зокрема й у галузі стандартизації, із законами ЄС, -- розповідає Руслана Бутило, керівник аналітичного відділу "Укрцукру". -- Однак слід сказати, що у сфері стандартів різниця між тим, що є сьогодні, і тим, що буде, -- мізерна.
Власне, різниця тільки в назві, ну і трошки зміниться число категорій. Замість наявних нині чотирьох видів цукру їх стане менше. Проте позитив у цьому теж є, бо в нас буде гармонізована, однакова система оцінки якості з Європейським Союзом, і нашим виробникам буде значно простіше працювати на експорт. Більша кількість продукції підходитиме під категорію "цукор білий".
-- Так, це суто технічні моменти, -- додає Андрій Дикун, голова правління асоціації "Укрцукор". -- Якби наш товар був неякісним, то європейці його б не купували.
Тут інша проблема. У рамках Угоди про вільну торгівлю ми постачаємо до ЄС без мита всього 20 тисяч тонн цукру. Це мізер. Кожного року в Європі закуповуємо насіння, засоби захисту рослин, техніку для виробництва буряку і цукру на суму, еквівалентну 300 тисячам тонн солодкого піску. Маємо під боком найбільший, найбагатший ринок, але не можемо туди вільно постачати свою продукцію.
-- Чому склалася така ситуація?
-- Переговори про угоду тривали дуже довго. Якщо європейці стабільно відстоювали свої інтереси, то в нас через постійну зміну чиновників, політичних курсів ніхто не вчитувався у деталі. Свої економічні інтереси в угоді ми просто здали. Сьогодні хочемо підвищити експорт цукру без мита до країн ЄС хоча б до 50 тисяч тонн, але це наразі нереально. Глуха стіна. Хоч обсяги споживання європейського ринку -- мільйони тонн.
-- Чи зростає експорт?
-- Так. У листопаді він перевищив показники попереднього місяця на 59%. За кордон продали 67,2 тисячі тонн цукру. Географія експорту істотно не змінилася. Основні поставки здійснювалися до Туркменістану (14%), Шрі-Ланки (14%), Швейцарії (12%), Азербайджану (11%) і Туреччини (10%).
-- А що буде з цінами на цукор? Нині вони трохи впали. Кілограм солодкого піску можна купити по 11 -- 12 гривень.
-- Є аграрії, які здавали буряк на давальницьких умовах і тепер хочуть просто збути цукор. Тому ціна трохи пішла вниз. Але передумов для дальшого зменшення ціни нема. Подивіться, що робиться з доларом?! Цукор -- це біржовий продукт, прив'язаний до американської валюти.
Цього року ми не зможемо виробити стільки цукру, як минулого.
По-перше, через не дуже сприятливі погодні умови.
По-друге, багато підприємств мали доставляти буряки вагонами до заводів. Але цього року "Укрзалізниця" "забезпечила" транспортний колапс, вагонів бракувало, наш бурячок трохи погнив на полях, не встигли його вивезти. Тому виробництво буде на рівні 1,9 млн. тонн. Для внутрішнього споживання нам потрібно 1,4 млн. тонн. Півтисячі тонн піде на експорт.
