Чому робота у великій компанії з брендовою назвою — це тільки красива обгортка

Ваш колишній однокласник влаштувався на роботу у велику корпорацію, чию назву знає кожен. Продукцією цього бренду користуються тисячі людей, фірма цілком займає велику офісну будівлю з власним тренажерним залом, басейном і переговорними кімнатами на кожному поверсі, і навіть випускає корпоративну газету. І ви починаєте мучитися заздрістю і самоїдством — ваша робота не така хороша. Впевнені?

Найчастіше, крім гучного імені роботодавця, влаштування на роботу у велику корпорацію не принесе вам ніяких переваг. Ця стаття узагальнює особистий досвід багатьох людей, які працювали в "іменитих фірмах". Можливо, після її прочитання вам не захочеться більше бути частиною "крутого" холдингу, інформує Ukr.Media.

Отже, які мінуси роботи у великих і престижних компаніях?

Невисока зарплата

Здивовані? Тут немає нічого парадоксального. Великі корпорації завжди можуть найняти дешеву робочу силу у великих кількостях. Їх ім'я — бренд, молоді фахівці мріють про "красивий" рядок у резюме і погодяться працювати майже задарма.

Зрозуміло, це правило діє не для всіх — ви можете почути про працівників великих холдингів з астрономічними зарплатами. Але зазвичай, вони або топ-менеджери, або рідкісні фахівці дуже вузького профілю, замінити яких практично неможливо. У всіх інших випадках найм ведеться за принципом "незамінних у нас немає". Ви — гвинтик у великій машині. Якщо вас щось не влаштовує, вас просто замінять.

Є й інший спосіб скоротити витрати на заробітніих платах співробітників. "При наймі на роботу мені запропонували дуже хороші гроші, але чесно попередили: зарплату у нас не підвищують, — розповідає Олексій, співробітник великої торгової корпорації. — Збільшення доходу можливе лише в одному випадку — якщо тебе просувають на посаді. Але місце начальника нашого відділу давно і міцно зайнято. "Тринадцяту зарплату" видають не щороку, і ніколи не можна бути впевненим у її розмірі. Через кілька років сума, яку я заробляю, перестала здаватися мені такою вже великою. Ціни ростуть, а мій дохід залишається колишнім".

Постійний дискоморфт

Крім зарплат, великі корпорації економлять на робочому просторі. Погляньте на так звані open-space, відкриті робочі простори. Якщо ви на око розділите метраж залу на кількість працюючих у ньому людей, то зрозумієте, що на кожного припадає простір не більше тюремної камери-одинчки.

Вентиляція в такому приміщенні рідко буває хорошою. У великому залі кондиціонери ніколи не вдається налаштувати оптимально: в одному кінці опен-спейса холодно, в іншому — душно, тому одні співробітники постійно застуджуються, а інші страждають головним болем від нестачі кисню і набувають сірого відтінку обличчя. Фоновий шум, який створюють навколо десятки колег, буде тримати вас у постійному стресі.

Переробка

До речі, і графік у вас буде схожий. Рідколи в якій фірмі на людину, яка йде з роботи вчасно, не дивляться косо. Великий холдинг — це завжди велика кількість різнорівневих начальників, довгі узгодження кожної дії, бюрократія, яка з'їдає час. А значить — постійні зриви дедлайнів і понаднормова робота вечорами і вихідними.

Сергій, співробітник IT-корпорації: "Через місяць після працевлаштування мій безпосередній начальник приніс мені якийсь папірець і велів підписати. На моє запитання, що це, він зам'явся і відповів: "Це дозвіл на роботу у вихідні". "А мені не потрібен такий дозвіл", — сказав я. Я навідріз відмовився виходити на службу по суботах і неділях: цей час я хочу проводити з сім'єю. Мене не звільнили, але в четвер і п'ятницю довелося сидіти чи не до півночі. Ця ситуація періодично повторюється".

Ви втратите ініціативність і кмітливість

Ніщо так не відбиває мотивацію, як "покарання непричетних і нагородження невинних". А це відбуватиметься постійно. Коли ви працюєте в натовпі, відповідальність за помилки розмивається. Начальству важко зрозуміти, на якому з етапів роботи стався збій, і який відділ або конкретний співробітник в ньому винен. Отримавши пару разів виклик на килим за чужі помилки, ви розхочете робити щось хороше для своєї фірми і почнете працювати виключно формально.

З іншого боку, щоб узгодити якесь сміливе нововведення, вам доведеться обійти кілька інстанцій і переконувати представників кожної, що ваша інновація корисна.

"Я працюю в інтернет-холдингу, який володіє кількома інформаційними порталами, — розповідає Ірина. — Я насилу переконала колег створити електронний документ із загальним доступом по корпоративній мережі. Але незабаром головний редактор найняв заступника, який "не дружив" з цим сервісом. Зам навідріз відмовився користуватися електронним документом, сказавши: "Я не розумію, що це за табличка". Тепер ми піднімаємося до нього в кабінет, щоб обговорити і узгодити план випуску. Оскільки заступник редактора до того ж любить поговорити, це забирає по годині-півтори часу. Доробляти залишилися справи доводиться пізно ввечері, так що додому раніше півдесятого я не приходжу".

Підірване здоров'я

Враховуючи всі попередні аргументи, ви можете уявити, що часу на себе у вас буде дуже мало, а стресу — багато. Так, багато корпорацій мають власний спортзал і басейн, але відкриємо вам секрет: користуються цими благами дуже і дуже небагато співробітників. Перший час ви, можливо, будете бігати на турнік. Але пару раз піймавши косі погляди колег ("У нас тут аврал, а ти займаєшся всякою нісенітницею"), ви вирішите, що репутація дорожча.

Ілюзія команди

У фірмі, де всі співробітники працюють за бонуси, панують закони джунглів. Дружби там немає і не буде. Цілком можливо, вам буде ні з ким перекинутися словом — якщо слово це не про справи.

Анна, працівник великого бюро перекладів: "У компанії, куди я влаштувалася, йшла постійна боротьба за прибуткові проєкти — за перевиконання плану обіцяли грошові бонуси. Тому серед моїх колег панувала обстановка напруженої конкуренції. Особливо гнітило "святкування" (якщо це можна так називати) днів народження. У ці дні було заведено скидатися на торти або морозиво і їсти їх у кімнаті для загальних зборів — керівництво вважало, що ми повинні "виховувати командний дух". При цьому люди не дивилися одне на одного, а механічно жували солодощі і через п'ять-десять хвилин тікали зі словами: "Мені треба працювати". Видовище було жахливе".