Сьогодні День українського кіно - свято всіх причетних до створення вітчизняного кінематографа, а також його найвідданіших поціновувачів. День встановлений відповідно до Указу Президента від 12 січня 1996 року і щорічно відзначається у другу суботу вересня.
Цього року так вийшло, що свято збігається з днем народження одного із засновників українського кіно, класика світового кінематографа Олександра Довженка.
Український кінематограф бере початок ще з кінця ХІХ століття, коли в 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко на три місяці раніше за Едісона і більш ніж за рік раніше братів Люм'єрів сконструював кінознімальний та кінопроекционний апарати. Кілька років потому, в Харкові Альфред Федецький зняв кілька короткометражних картин і 2 грудня 1896 року в приміщенні Харківського оперного театру (тепер обласна філармонія) провів перший в Україні публічний кіносеанс. У період винаходу кіно вважалося атракціоном, "рухомий фотографією"; воно багато запозичило з літератури і театру.
В Україні ігрові стрічки з'явилися у 1907 році, з 1909 почали випускати комедії, драми, водевілі з репертуару і у виконанні акторів українських театрів: "Шельменко-денщик", "Москаль-чарівник", "Ніч перед Різдвом". Існували невеликі студії в Катеринославі (Дніпро), Одесі, Києві. Потім були по-справжньому "революційні" для українського кіно 20-ті роки ХХ століття, коли з'явилися фільми Довженка "Звенигора"(1928), "Арсенал" (1929), "Земля" (1930).
З появою звуку український кінематограф отримав нове дихання. У 30-х роках Іван Кавалерідзе знімає "Коліївщину" (1933), "Прометея" (1935), "Наталку Полтавку" (1936), "Запорожця за Дунаєм" (1937). По завершенню війни, незважаючи на жорстку цензуру і тиск з боку тоталітарної держави, на екрани кінотеатрів виходять фільми Леоніда Осики, Сергія Параджанова, Кіри Муратової, Юрія Іллєнка та інших видатних українських кінорежисерів, де досі немеркнущим світлом сяють зірки акторського таланту Івана Миколайчука та Леоніда Бикова, Лариси Кадочникової та Ади Роговцевої, Богдана Ступки і Костянтина Степанкова.
Новий український кінематограф, долаючи з одного боку хронічне безгрошів'я, а з іншого засилля, насамперед, російської кінопродукції, час від часу, все ж радує кіноглядача якісними кінострічками: варто згадати хоча б фільми Сергія Лозниці, Мирослава Слабошпицького, Марини Вроди, Олеся Саніна, Михайла Іллєнка.
В день українського кіно пам'ятаємо також про те, що у путінській неволі перебуває український кінорежисер Олег Сенцов. Той, чиє місце на знімальному майданчику поруч з камерою, - перебуває за ґратами. Сподіваємося, що рано чи пізно він повернеться на батьківщину, і ми ще побачимо його кращий фільм.
