Небезпекою віртуального світу, є те, що дитина може занадто глибоко в нього зануритися і зовсім відмовитися від реальності, передає Ukr.Media.
Адже в соцмережах можна створити собі будь-який образ, а в житті треба докладати зусилля, щоб йому відповідати. В результаті дитина поринає у світ ілюзій, віртуальних друзів, лайків і репостов і стає дуже залежимо від схвалення віртуальних оточуючих. Це нерідко призводить до розчарування, депресій і навіть психічних розладів.
Тому, щоб дитина не потрапив в халепу психологи рекомендують:
1. Створіть довірчі відносини з дитиною, щоб він міг звернутися до вас зі своїми страхами і тривогами. Поясніть, що хто завгодно може потрапити в скрутну ситуацію або допустити помилку, в тому числі і ви самі, головне мати сміливість все виправити. Так ви завжди будете в курсі справ дитини, так як у випадку неприємності він звернутися за допомогою до вас, а не до Google, або колегам по соцмережам.
2. Спокійно, без нотацій і залякувань поясніть дитині які небезпеки може приховувати інтернет і як правильно себе вести, щоб не потрапити в біду.
3. Беріть участь у житті дитини, розмовляйте з ним, цікавтеся його справами. Не секрет, що весь свій час в соцмережах частіше проводять діти, яким не вистачає батьківської уваги.
4. У дитини повинні бути захоплення та хобі в реальному житті. Дитина, який після школи біжить, наприклад, в басейн, а потім на малювання і на заняття англійською, а ввечері ще повинен встигнути зробити уроки, фізично не має сил і часу “зависати“ цілими днями в соцмережах. Також наявність захоплень, як правило, тягне за собою реальні знайомства з однодумцями і спілкування в мережі втрачає свою значимість. Тільки врахуйте, що заняття повинні бути і справді цікаві дитині, а не вам.
5. Не намагайтеся все контролювати. Чим більше тиск і контроль з вашого боку, тим вірогідніше у дитини з'являться від вас таємниці. Краще знаходите можливість поговорити “по душам“, з'ясувати, що лякає і цікавить вашу дитину, що для нього дійсно важливо. Не повчайте, а задавайте навідні запитання: “А що ти про це думаєш?“, “А що ти будеш в цій ситуації робити?“ і так далі.
Аргументуйте свою позицію, а не нав'язуйте її дитині. Не потрібно виявляти недовіру й читати листування сина або дочки. Це лише змусить дитину викручуватися, створювати фейкові профілі і ставити паролі.
