31 січня — Афанасій Ломоніс: історія, звичаї та прикмети свята

У січні 31-го числа (18-го — по-старому стилю) у православних християн встановлено поминання святителів Афанасія Великого і Кирила. По-іншому даний день називають Афанасієм Ломонісом, інформує Ukr.Media.

Історичний факт

Майбутній патріарх Афанасій з'явився на світ у благочестивих батьків-християн. Матір'ю він був довірений Олександрійському патріарху Олександру, щоб син присвятив себе служінню Богу при церкві. Він старанно шанував Божі заповіді і в 319 році став дияконом в храмі Олександрії. Будучи священнослужителем, часто відзначав у новоприбувших відсутність любові до віри і зухвальство до Слова Божого, чув хулу на Господа і Богородицю.

Подібною поведінкою особливо відрізнявся Арія, у якого знайшлися і послідовники — аріани. На Нікейському соборі, що відбувся в 325 році, священнослужитель виступив з викривальною промовою проти нечестивця. Після смерті патріарха Олександра в 326 році Афанасій зайняв його місце і на новому терені продовжив виступати проти єретиків.

Імператор Костянтин Великий, що панував в ті дні, славився простим і м'яким характером, тому багато посад при дворі зуміли захопити єретики. Неугодний їм святитель був об'єктом наклепу і доносів. Правитель, розуміючи становище, що склалося, попросив священика покинути місто. Однак нечестивцям цього було мало. Вони бажали йому смерті. Їх брехня дійшла до того, що Афанасія в судовому порядку звинувачували в розпусті і вбивстві. Підступи наклепників не увінчалися успіхом, і висловлювання, і вчинки єпископа розвінчали всі наговори. Священик отримав виправдання, і правитель повернув його на кафедру.

Після смерті Костянтина правити став Констанцій — другий з його синів. При його правлінні послідовники християнства піддавалися лютим нападкам, і Афанасій вимушено протягом 3 років жив у Римі. Повернувся на батьківщину і став на колишнє місце він вже при імператорі Валенті. Доживши до 76 років, єпископ помер.

Архієпископ Кирило мав походження з відомого роду. Сім'я його славилася християнською чеснотою. Крім вивчення світських наук, він незмінно цікавився Священним Писанням, за допомогою якого прагнув усвідомити істину. В юні роки майбутній святитель опинився в монастирі святого Макарія. Тут він провів 6 років. Потім став дияконом, і йому було доручено проводити сповіді.

Кирило після смерті Олександрійського Патріарха Феофіла зайняв патріарший престол. Йому довелося вести боротьбу з єретиками, які поширювали серед людей свої лжевчення. Священик звертався з полум'яними промовами, захищаючи віру і розвінчуючи домисли нечестивців. Він писав послання в монастирі, що правив тоді Феодосію, а також Целестину I (Главі Католицької Церкви). У 431 році проводився третій за рахунком Вселенський собор, де Кирило був головою. У 444 році його не стало.

Звичаї і заборони

У день Афанасія і Кирила в простолюдді заведено проводити обрядові дії, що оберігають від темних сил.

Не можна проводити медичні операції, подавати позови в судові органи, здійснювати хрестини немовлят чоловічої статі. Переїзди потрібно відкласти на інший час. Треба уникати конфліктів і по можливості перебувати вдома.

Прикмети

• Пурга на Афанасія Ломоніса вважається пророцтвом затяжної зими.
• Потепління на свято обіцяє погану літню погоду і неврожай картоплі.
• Якщо в морозний день на заході в безхмарному небі високо кружляють ворони, то морози триватимуть ще довго.
• Якщо сонечко виглянуло на Афанасія не раніше полудня, то весна настане рано.
• Метелиця в цей день обіцяє, що наступ весняного тепла затримається.
• Якщо сонце і місяць немов обведені кругом — буде похолодання.