7 лютого — Григорія Богослова: історія, традиції та прикмети свята

День Григорія — народне свято, яке щорічно відзначається сьомого лютого. Церква вшановує пам'ять Григорія Богослова, якому і присвячене дане торжество. Вважається, що тепер можна очікувати швидкий прихід весни і передбачати прогноз погоди, інформує Ukr.Media.

Сьомого числа можна було дізнатися якою буде не тільки прийдешній сезон, але і яку температуру варто очікувати восени і взимку.

Історія свята

Воно присвячене святому Григорію Богослову, який народився приблизно в 325 році. Його сім'я була знатною і проповідувала християнство. Батько Григорія був колись язичником, а тоді прийняв християнство і став єпископом. Мати ж народилася в споконвічно християнській родині і була привчена вірити і шанувати християнські заповіти. У святителя також були брати і сестри, які шанували християнство. Після своєї смерті їх зарахували до лику святих.

Ще до народження святителя, його мати обіцяла, що він буде відданий на служіння Всевишньому. Батьки дали йому і його брату кращу освіту. Перший час Богослов займався зі своїм дядьком на дому, який був єпископом і викладачем риторики. Після цього святитель пройшов навчання в школах трьох міст. Коли він дізнався від матері, що та через молитви обіцяла віддати його на службу Богу, то самостійно прийняв рішення присвятити всього себе цій справі. У зв'язку з цим він зберігав цнотливість і чистоту свого тіла все життя.

Григорій приїхав до Афін, щоб отримати гідну християнську освіту. Василь Великий, який став в наслідок батьком християнства, за час навчання, став другом святителю. Деякий час Григорій викладав там красномовство.

До тридцяти років батько хрестить свого сина. Після цього Богослов відправляється служити монастирю під заступництвом свого друга Василя Великого. Роки служби, віддані монастирю, були найкращими для Григорія. Долею йому було уготовано стати важливою фігурою в боротьбі за чисту віру. Григорію не один раз пропонували стати єпископом. Довго наважувався він, але після смерті батька, святитель все ж погодився і взяв на себе справи з управління церквою.

У 374 році Богослов служив у церкві святої Фекли. Саме там він взяв на себе турботу про будинки для людей похилого віку та лікарні. Багато сил витратив Григорій, щоб добути хоч якісь кошти для цих справ, а також для того, щоб утримувати порядок у приміщеннях.

Коли помер його друг Василь Великий, Богослов прийняв пропозицію про переїзд до Константинополя. У тому місці християнську церкву контролювали єретики, а аріанська єресь вважалася істинною, в яку всі вірили. Григорія засмучував той факт, що про Бога ведуть свої бесіди безграмотні і неосвічені люди. Щоб якось виправити стан справ, Богослов вирішується проводити богослужіння в своєму будинку, в одній з кімнат. Єретики негативно відреагували на дану витівку, увірвавшись до святителя. Вони кидалися важкими каменями, багато кричали і критикували. Ченці відвели святителя до міської влади для винесення вироку. Григорій своїми словами переконав міську владу, тим самим звільнивши себе від тюремних пут. Єретики залишилися з нічим. Цими словами також перейнявся імператор Феодосій, який довірив Григорію в управління Константинопольську церкву.

Коли Григорій входив до храму, серед хмар на похмурому небі стали пробиватися промені сонця. Це послужило хорошим знаком не тільки для Богослова, а й для всіх людей.

Святитель став проводити процес звільнення християнської віри від впливу єретиків і їх єресей, які вони проповідували в маси. Для цієї мети був створений другий Вселенський церковний збір.

Дана процедура пройшла успішно. Святитель без проблем міг бути єпископом церкви в Константинополі. Однак Богослову нагадали історію про несправедливість по відношенню до сасимських єпископів.

У святителя ніколи не виникало бажання бути при владі, тому він навіть не намагався вступати в цю боротьбу. Замість цього Григорій повернувся на свою малу батьківщину і взяв під своє піклування єпархію покійного батька.

Коли ж здоров'я святителя стало його підводити, він зважився на переїзд в родовий маєток. У ньому він на самоті займався своїми працями до самої смерті, які стали пізніше відомі у всіх частинах світу.

Святитель покинув світ сьомого лютого 389 року. Після його смерті залишилися п'ятсот сім духовних віршів, двісті сорок три послання і сорок п'ять проповідей.

Традиції та обряди

Прийнято здійснювати добродушні справи і згадувати вчинки, скоєні іншими людьми, які благотворно вплинули на оточуючих. Однак розголошувати власні благородні діяння не можна, тому що здійснюване добро має бути зроблене безкорисливо і виходити від самого серця.
До традицій даного дня можна віднести захист своїх продовольчих запасів від щурів, мишей та інших гризунів.
Для захисту стогів сіна від всюдисущих мишей, народ відправлявся в поля для поклоніння святому і скирдам. В якості підношень використовували короваї, спечені спеціально з такої нагоди.
Багато сімей проводили обряд, в ході якого мав покращитися матеріальний стан. Для цього необхідно було обійти стіг з сіна навколо проти сонця тричі. Після цього видирався маленький пучок, який повинен був залучити удачу в життя людини.
У цей день не накривали як такий святковий стіл, який зазвичай буває на Різдво і подібні свята. Але було прийнято подавати на вечерю м'ясні страви, які надавали сил і зберігали здоров'я.
Вагітні жінки повинні були перевіряти речі для майбутніх дітей. Якщо з ними було щось не так, то варто було їх привести в порядок: зашити, випрати, покласти між одягом листя лаванди, щоб відігнати моль.

Прикмети

Виходячи з того, яка погода стоїть до полудня, таку ж варто очікувати і взимку.
Про нескорий прихід наступної зими свідчить сніг, що йде сьомого лютого.
Щебетання синиць в цей день обіцяє сильні морози.
Велику радість несе в собі ненавмисно розлите молоко.
Якщо в цей день спостерігається потужний снігопад, то осінь цього року настане рано.
Врятувати свою душу від вічних мук після смерті сприяють добрі справи, вчинені в день Григорія.
Якщо кози і корови сплять рогами до входу в приміщення, то це означає, що тварин наврочили.
Букет квітів, подарований в це свято, несе щастя в будинок.
Щоб продажі йшли вдало, торговці протягом доби носили з собою шматки цукру, які заздалегідь приготували.
Не варто плюватися, так як є повір'я про те, що всі чутки після цього підтвердяться.
Не варто лихословити і сваритися з ким-небудь сьогодні, так як все, що було вимовлене може збутися.
Також потрібно відкласти стрижку волосся і нігтів на інший день, щоб не зістригти своє щастя. У зв'язку з цим в день Григорія ніколи не підстригали дітей, щоб не зіпсувати їм життя.
Сьомого лютого заборонялося виносити на вулицю золу з печі і все сміття, яке накопичилося.
Якщо іній покривав кору дерева або стіг сіна, то це означало, що літо буде злегка холодним.
Яскраве сонце з сухим снігом говорили про посушливе літо і сильну спеку.
Про рясні літні дощі говорив південний вітер, який дув на цей день.
У цей день можна було з легкістю позичати грошові кошти, так як вважалося, що борги можна було швидко повернути.