Для захисту від злих чар і захворювань: прикмети та обряди з часником. Цій рослині приписують особливі захисні властивості.

Часник — рослина, яка має популярність у багатьох людей та має багаторічну історію використання. Його батьківщина точно невідома, але різні культури використовують часник у кулінарії. Цій рослині приписуються особливий смак і захисні властивості, що робить його таким популярним. Наші пращури проводили з часником обряди і звертали увагу на різні прикмети, пов'язані з ним, інформує Ukr.Media.

Прикмети та обряди з часником

За старих часів часник вважали однією з чарівних рослин, також часто застосовували в народній медицині, оскільки вважалося, що в ньому містяться речовини з чудодійною дією.

Одна з найпоширеніших прикмет про часник — його здатність захищати від злих чарів та духів. Тому його часто розвішували у кутках будинку для забезпечення захисту від негативної енергії. У давнину вірили, що якщо людина занедужує сильним жаром, кашлем або іншими недугами, це може бути результатом того, що його терзають чорти або злі сили. Обряди з часником допомагали вигнати бісів та полегшити стан хворого.

Також довгий час вважалося, що вампіри бояться часнику. Через його гострий аромат і смак вони воліли уникати його.

У різних країнах світу часник використовується у різних цілях. У Єгипті, наприклад, розвішують пучки часнику у будинках, щоб захистити їх від ударів блискавки. У Китаї витягають сік із часнику та використовують для натирання тіла з метою продовження життя. А в Греції акушерки розкладають зубчики часнику по кутках кімнати, де знаходиться породілля, щоб полегшити пологи та забезпечити здоров'я майбутнього немовляти.

Посадка та збирання часнику згідно з народними прикметами

Вирощування та збирання часнику відповідно до народних прикмет було звичайною практикою ще здавна. Люди приділяли велику увагу спостереженням, щоб визначити момент, коли часник досягає повної зрілості та готовий до збирання.

Часник зазвичай садять у ґрунт навесні (у березні чи на початку квітня) та восени (у жовтні чи на початку листопада). Особливо кращим вважається осінній період, бо часник, посаджений в цей час, формує більші голівки і має максимальні лікувальні властивості через 100 днів. У такому разі збирання врожаю припадає на останній місяць літа.