Ностальгуєте за радянським морозивом? Жахлива правда про те, чим нас годували в той час. На сьогоднішній день якість більшості продуктів в магазинах, м'яко кажучи, незадовільний. Але, всупереч здоровому глузду, суспільство тільки сильніше їх розхвалює. Самонавіювання і самообман перетворюють китайські тепличні помідори в справжні краснодарські, а сир «Російський» під смачний делікатес.

Але сильніше всього б'є по людях ностальгія. Не по молодим рокам і різним пригодам, а за крохмальної ковбасою і морозиву з комбижира.

Так чому ту саму «Чайну» ковбасу, яку за Гостом клали 70 % яловичини, 20 % свинини і 10 % шпику бічного, ніхто не їв? Та тому що вона все одно віддавала картоном!

Майже ніхто і ніколи ті сумнозвісні радянські Гости не читав, а тому майже ніхто не знає про них три важливі речі. По-перше, у них були примітки про можливість заміни одних інгредієнтів іншими.

Наприклад, ГОСТ 23670-79 у редакції 1980 року говорить, що «допускається замість яловичини, свинини, баранини спільне використання білкового стабілізатора, маси м'ясної яловичої або свинячої, або баранячої, харчової плазми (сироватки) крові, крохмалю або борошна пшеничного».

Ностальгуєте за радянським морозивом? Жахлива правда про те, чим нас годували в той час. На сьогоднішній день якість більшості продуктів в магазинах, м'яко кажучи, незадовільний. Але, всупереч здоровому глузду, суспільство тільки сильніше їх розхвалює. Самонавіювання і самообман перетворюють китайські тепличні помідори в справжні краснодарські, а сир «Російський» під смачний делікатес.

По-друге, Гости мінялися дуже часто в залежності від врожаїв. І по-третє, експортна продукція та продукція для внутрішнього користування робилися за різними Гостами.

На великих заводах були цехи, які робили ковбасу з щековини, кісткової виварки і іншої гидоти, а в той же час поруч інший цех робив все по гостовским стандартам для номенклатури, ОБХСС і на експорт. А на маленьких заводиках просто запускали другу лінію. Наприклад, дві зміни роблять ковбасу для народу, а потім одна — Гостівську.

А ще в ковбасу додавали різноманітні нітрати, нітрити і фосфати, які також застосовувалися в пральних порошках, рідини для миття стекол і навіть як проносне.

Не можна не згадати про торті «Поліно» і тістечка «Картопля», які за ТУ виготовлялися з крихт, обрізків і зіпсованих бісквітів упереміш з жиром і різними замінниками.

Морозиво, про якн з таким зітханням згадують зараз, готувалося за ГОСТом лише до 1966 року. Далі його виробляли по ТУ, які залежали від регіону і ситуації в молочній промисловості. Морозиво робили з жирів і комбіжиру, а замість агар-агар додавали крохмаль і борошно. А на початку 1980-х років вершкове морозиво залишилося лише в столиці.

Ностальгуєте за радянським морозивом? Жахлива правда про те, чим нас годували в той час. На сьогоднішній день якість більшості продуктів в магазинах, м'яко кажучи, незадовільний. Але, всупереч здоровому глузду, суспільство тільки сильніше їх розхвалює. Самонавіювання і самообман перетворюють китайські тепличні помідори в справжні краснодарські, а сир «Російський» під смачний делікатес.

Всю молочку розводили розведеним молоком. Всі сумують за ложкою, що стоїть у смітані, так ось, якщо це нормальна сметана, то там ложка не повинна стояти.

Сюди ж додають міфи про заробітну плат. У 1976 році 39% населення жило в селах, де хорошою зарплатою було бльлько 70 рублів. Інтелегенція отримувала близько 110-130 рублів. Трохи раніше, середньа зарплата становила 98 рублів, її вистачало, наприклад, на 10 кг. гарного мяса.

Я звичайно розумію, що сьогодні змінилось не багато - все ж таки тотальна пропаганда, усе той же низький рівень життя, ті ж продукти, зроблені не зрозуміло з чого. Но невже ві насправді вірите, що тоді було краще? Це лише штучна ностальгія та крайній консерватизм.