Особливості вирощування редиски

Редис є холодостійкою культурою. Для вирощування редиски можна не виділяти окремої ділянки землі, а посадити її перед теплолюбними культурами. Коли настає час висадки їх розсади, вона вже встигає дозріти. Крім цього її можна використовувати як маякову культуру.

Посадка редиски у відкритий ґрунт

Краще, щоб ґрунт був слабокислим, супіщаним. Слід враховувати, що він повинен бути пухким — інакше плоди будуть з тріщинами. Ґрунти без достатньої кількості поживних речовин і безструктурні не дозволять коренеплодам сформуватися. З осені необхідно підготувати ґрунт. Внести перегній або компост. Додати всі мінеральні добрива — калійну сіль і суперфосфат. Потім ділянку вирівнюють граблями. Навесні, після того як зійде сніг, починають посадку редиски. Насіння повинні бути великими і свіжими, інформує Ukr.Media.

Терміни посадки редиски

Перший раз посів проводять традиційно під зиму або ранньою весною.

Вдруге або в кінці травня, або на початку червня. Сіяти можна після цибулі — ріпки на перо або після салату. Бажано, щоб грядка вранці і ввечері добре освітлювалася. А от сонце опівдні протипоказане. При розміщенні в постійній тіні весь зріст піде в бадилля. Відразу після посадки насіння грядку потрібно закрити чорною плівкою. Наступні 10-12 діб її слід ранком у 8 або 9 годині відкривати. А закривати в 18-19 годині. Тоді у паростків буде світловий день тривалістю 10-12 годин, і завдяки цьому будуть розвиватися не квіти, а коренеплоди.

Третій термін — початок липня. Грядки удобрюють перегноєм. Використовувати свіжий гній не можна. Перекопують і поливають. Посіви точно так, як і у другому терміні вкривають чорною плівкою.

Четвертий термін — кінець серпня, або початок вересня. Посів проводять в теплиці, які до цього часу вже звільнилися від перцю, томатів і огірків. Світловий день в цей час року вже стає меншим і необхідність у чорній плівці відпадає.

У тому випадку, коли немає можливості дотримуватися термінів, можна забезпечити посадкам затінення. Наприклад, встановивши каркас.

Вирощування редиски в теплиці

У цьому випадку обробка ускладнюється нестачею сонячного світла. Терміни посадки редиски — з лютого по квітень, а також з серпня по листопад.

Використовувати потрібно основний тепличний ґрунт. Якщо теплиця малогабаритна, то плівка знімається в денний час, а на ніч знову встановлюється. І у відкритому ґрунті, і в телицю культура не переносить високу температуру. Щоб можна було отримати хороший і якісний урожай, посадкам потрібно забезпечити інтенсивне провітрювання.

Догляд за редисом: підживлення, прорідження, полив редиски

За редисом догляд полягає головним чином в поливах, розпушуванні, проріджуванні і підгодівлі. Через 5-6 днів після появи паростків, потрібно буде провести проріджування. Полив редису необхідний лише при нестачі вологи. Розпушування повинно проводитися після кожного поливу.

Підгодовують посадки азотними добривами. Щоб уберегти рослини від шкідників, обробіть грядки тютюновим пилом або золою.

Збирання врожаю проводиться вибірково. Спочатку збирають вже сформовані головки. Осінній урожай може довго пролежати в холодному погребі.

Коренеплоди формуються навіть при низькій температурі 12-14 °C. А поливаються вони при 18-20 °C. Якщо паростки були висіяні під зиму, їх потрібно вкрити плівкою.

Передчасне цвітіння без утворення коренеплодів може бути спровоковане тривалим світловим періодом в травні — червні. Ця ж проблема може бути викликана й іншими причинами — затишне розташування, низька вологість ґрунту в поєднанні з підвищеною температурою, загущений посів. Щоб уникнути передчасного цвітіння потрібно поливати редис невеликими порціями 2 або 3 рази на тиждень. Це допоможе знизити температуру ґрунту. Важливе і своєчасне проріджування, завдяки якому листочки зможуть прийняти горизонтальне положення.

Посадка редиски навесні

Популярність цього коренеплоду пояснюється дуже просто. Адже це можливість похрумтіти першими весняними салатами, отримати порцію «свіженьких» вітамінчиків, для любителів повозитися на грядках — відмінний привід почати городній сезон. Редис містить фосфор, натрій, кальцій, магній і залізо, тому позитивно впливає на стан серцево-судинної системи і підвищує гемоглобін крові. Жовчогінні властивості і великий вміст клітковини допомагає нормалізувати роботу шлунково-кишкового тракту, печінки і жовчного міхура. З редискою наш організм, ослаблений довгою зимою, отримує перші вітаміни, серед яких основне місце займають вітаміни групи В, а також С і РР.

Вегетаційний період редиски може бути однорічним або дворічним. Однорічні сорти зручніші у вирощуванні, тому серед городників популярністю користуються ті, що дають насіння в рік посіву. Форма коренеплоду буває різною: круглою, довгастою, плоско-округлою, витягнутою і у вигляді веретена. За забарвленням можна вибрати червону, рожеву, білу і навіть жовту або фіолетову редиску. Залежно від регіону та строків вирощування цієї культури, її висівають як в теплиці або парники, так і у відкритий ґрунт.

Беручи до уваги, що редис краще розвивається при короткому світловому дні, висівати його треба у відповідні строки. Вологість ґрунту безпосередньо впливає на формування коренеплоду, а наявність необхідних добрив і температурний режим — на кількість і якість урожаю. Тому попри уявну простоту вирощування редиски, лише дотримання певних вимог гарантує в результаті гідну нагороду за ваші труди.

Правило перше — терміни

Ранні сорти редиски дозволяють отримувати перший врожай уже через три-чотири тижні від дня появи паростків. Тому, як тільки встановляться теплі дні можна починати готувати грядки. Редис досить холодостійка рослина, вона без втрат витримує нічні заморозки до мінус 5-6 градус, але при низьких денних температурах (до +8) паростки будуть з'являтися довго. Кращими строками сівби вважаються кінець березня — початок квітня, коли сонечко щедро дарує тепло, прогріваючи землю і повітря.

Найбільш сприятливою середньодобовою температурою для успішного формування коренеплоду вважається + 20 градусів. Залежно від того, коли у вашому регіоні очікуються такі погодні умови, слід вибирати, і дні коли садити редис.

Перший вибірковий урожай починають збирати вже через 20-25 днів. Щоб максимально продовжити «редисний» сезон, потрібно її висівати з проміжком в один тиждень. Так, поступово дозріваючи, урожай буде радувати вас всю весну молодими соковитими овочами.

Ближче до початку літа посіви рекомендується припинити, оскільки довгий світловий день і спекотна погода швидко призводять до стрілкування рослин та зниження смакових якостей коренеплоду. Відновити вирощування редиски можна буде тільки у вересні.

Правило друге — ґрунт

Як і більшість інших городніх культур, редиска любить родючий ґрунт. Тому перед тим, як сіяти редиску, потрібно вибрати найбільш підходящу ділянку і підготувати землю.

Враховуючи хорошу чуйність коренеплодів на органічні добрива, грядку для редиски краще готувати з осені. Для цього у землю вносять компост, перегній або гній і перекопують сантиметрів на тридцять. Якщо ґрунт дуже глинистий, то слід внести трохи торфу або крупного річкового піску, адже редиска краще росте на пухких, легких ґрунтах. При внесенні мінеральних добрив на квадратний метр землі, хороші результати показують добавка аміачної селітри (10-15 г), суперфосфату (20-25 г) і хлористого калію (15-20 г). Кислотність ґрунту для редиски краще нейтральна, в крайньому разі, допускається слабокисла.

Правило третє — посів

При вирощуванні редиски в плівковій теплиці або парнику, редиску частіше висівають без попередньої підготовки насіння. Між борозенками дотримуються відстані приблизно на ширину долоні, а закладають насіння двосантиметровим шаром землі. Після появи паростків посіви бажано прорідити, залишаючи між сусідніми кущами 3-5 см. Якщо ж посів провести більш ретельно, вносячи насіння з урахуванням необхідної відстані, то і проривати входи буде не потрібно.

Перед тим як садити редис насінням, їх загортають у полотняну серветку, поміщають в ємність з невеликою кількістю води кімнатної температури. Зазвичай насіння прокльовується вже на другу-третю добу і готові для посіву.

Правило четверте — полив

Редиска полив любить, це однозначно. Вологий ґрунт сприяє успішному формуванню правильного, соковитого коренеплоду. Тому і сіяти насіння необхідно у пролиті борозенки, і дощування перших паростків пропустити небажано, і подальший догляд полягає в регулярних, щедрих поливах. Звичайно, не варто забувати про те, що вологий ґрунт зовсім не означає застій води в ґрунті. Надмірна волога незмінно призводить до загнивання коренеплодів.

Правило п'яте — добриво

Редиска — посадка й догляд за цією культурою не займає багато часу. При правильній підготовці грядок і досить плідного ґрунту, редисці не потрібне додаткове внесення добрив. Для її короткого вегетаційного періоду буде достатньо наявного харчування. Якщо ж родючість ґрунту залишає бажати кращого, то через тиждень після появи перших паростків, редиску можна трохи підгодувати органічними добривами. Зазвичай, у воду для поливу додають настій компосту або настій гною. На грядку в якості мульчі підсипають сухий торішній гній або подрібнену скошену траву. Головне в добриві редису — це не переборщити! Велика кількість поживних речовин в ґрунті призводить до буйної рослинності зелені редиски і негативно позначається на формі і смаку коренеплоду.

Прибирання врожаю

Для довго збереження привабливого зовнішнього вигляду редис прибирають особливим способом. З вечора поливають грядки, з ранку ж проводиться збір зрілих рослин. Коріння чіпати не рекомендується. Бадилля ж обрізується на відстані 3 сантиметрів від коренеплоду. Зберігати зібраний врожай рекомендується в холодильнику, так він зможе протягом тривалого часу зберегти свою свіжість.

Хвороби та шкідники редиски

Пагони рослини можуть вражатися хрестоцвітими блішками. У профілактичних цілях перед розпушуванням ґрунту між рядами висипають порошкоподібну гірчицю або мелений перець.

Коренеплоди і листя можуть вражатися жуками і личинками капустяних шкідників, гусениць і клопів. Запилення посівів тютюновим або деревним пилом допоможе позбутися від комах. В якості профілактичного заходу використовується рання посадка редиски. Хороший результат дає обприскування рослин настоєм часнику або суміші цибулиння і стебел чистотілу.