Зимовий гарбуз можна вирощувати і на наших городах.

У нашій країні найбільш популярні лише три види гарбуза: великоплідний, мускатний і твердокорий. Водночас зовсім не поширеним, але дуже цікавим видом овоча є бенінказа, або, як його назвали, восковий гарбуз, він же зимовий, інформує Ukr.Media.

Бенінказу широко вирощують у Китаї, Індії, Індонезії та Латинській Америці.

Для нас цей гарбуз цікавий насамперед тим, що урожай можна дуже довго зберігати навіть за кімнатних умов. Наприклад, у коморі плоди можуть пролежати два-три роки і при цьому їх смакові якості лише поліпшаться.

Не менш важливе й те, що плоди бенінкази мають лікувальні властивості. У Китаї їх використовують у народній медицині. М'якоть плодів рекомендується використовувати як сечогінний і жарознижуючий засіб. А підсмажене насіння вважається не лише смаколиком. Воно має заспокійливі і тонізуючі властивості. Китайці вірять, що насіння бенінкази дарує довголіття.

Цікаво, що в їжу використовують і недостиглі плоди, і такі, що достигли. Недостиглі можна їсти в сирому вигляді, потерши їх на тертці для салату, а з достиглих плодів роблять каші, запіканки, супи, гарніри, солодкі цукати, соки...

Ліани бенінкази досягають довжини у 4 м і мають товщину з олівець. Листя у порівнянні з іншими видами гарбуза не таке велике. Проте квітки досягають діаметра у 15 см. Вони жовтого кольору, дуже гарні і запашні. Плоди можуть бути круглими або видовженими, залежно від сорту. Вага їх часто перевищує 10 кг. Хоча у середній смузі вони досягають лише 5 кг.

Недостиглі плоди помітні одразу — вони з липким восковим нальотом і жорсткою щетиною, яка виглядає на плодах дуже гарно. Стиглі — гладкі з білим нальотом, який дозволяє цим гарбузам довго зберігатися.

Для восковго гарбуза треба відводити найбільш сонячні грядки з родючим ґрунтом, повітропроникним, і з реакцією, близькою до нейтральної. Місце краще готувати з осені: внести органіку і перекопати. Якщо ґрунт важкий, то треба внести і пісок.

Кращі попередники: капуста, бобові, цибуля, часник, картопля, коренеплоди. Восковий гарбуз не перезапилюється зі своїми родичами, не вражається хворобами і шкідниками. Відстань між рослинами повинна бути не меншою за 70 см, тому багато насіння не потрібно.

Оскільки ця культура полюбляє тепло, то після посіву грядку бажано накрити плівкою чи агроволокном. Оптимальна температура для зростання овоча — 25-30 градусів. Хоча бенінказа вважається дуже невибагливою рослиною, її бажано підгодовувати настоєм трави, золою і мінеральними добривами. Тоді врожай буде вищим. Краще за все вирощувати її на шпалері, а щоб посадки не перетворилися на густі зарості, ентузіасти залишають одне стебло, прибираючи бічні пагони.

Спочатку восковий гарбуз треба регулярно поливати теплою водою, і лише тоді, коли коріння зміцніє, він буде здатний переносити короткочасну посуху.

Збирають урожай, як і у звичайного гарбуза, до заморозків. При цьому плоди, що не достигли, складайте окремо: вони довго лежати не будуть. Якщо немає можливості їх з'їсти, почистіть їх і заморозьте.