Як можна самостійно розмножити кактуси вдома: способи і поради щодо них

Легкість вегетативного та насіннєвого розмноження — одна з додаткових незаперечних переваг цих незвичайних рослин-сукулентів, які багато квітникарів дуже цінують за незвичайний і дуже різноманітний зовнішній вигляд, посухостійкість та загальну невибагливість у вирощуванні, інформує Ukr.Media.

Кілька десятків найбільш невимогливих і простих у культивуванні видів кактусів сьогодні є одними з найбільш поширених рослин, які використовуються в озелененні приміщень у всьому світі. Колекції деяких справжніх ентузіастів можуть налічувати сотні і навіть тисячі видів, що дозволяє зберегти рідкісний генофонд.

Якщо ви готові розмножувати кактус насінням або щепленнями, краще це робити з настанням весни, для літнього періоду підійде розмноження живцями або поділ кактусів.

Розмноження кактусів насінням

Розмноження кактуса насінням не завжди ефективне. У багатьох видів цих рослин насіння дуже дрібне, погано сходить або дуже примхливе і вимагає суворого дотримання багатьох умов — від температури, освітленості і вологості до складу ґрунту.

Але якщо насіння кактуса у вас свіже, велике, здорове і ви впевнені у своїх навичках та уміннях квітникаря, можете спробувати опанувати цю процедуру.

Насіння кактусів можна висівати у ґрунт, починаючи з лютого-березня. Для знезараження перед посівом його краще замочити на нетривалий час (8-10 годин) у слабо-рожевому розчині марганцівки.

Ґрунт для кактусів підійде з суміші торфу й крупного піску (2:1), заздалегідь прожарений у духовці або пролитий окропом. На дно продезінфікованого невеликого горщика обов'язково насипають шар дренажу і лише потім заповнюють його ґрунтосумішшю.

Насіння кактуса розкладають безпосередньо на поверхню добре зволоженого і трохи ущільненого ґрунту на відстані, не меншій за 2 см одне від одного. Присипати його землею зверху не обов'язково — це можна зробити лише для великого насіння.

Ємність з насінням закривають склом або плівкою і розташовують у найтеплішому місці, не забуваючи стежити за тим, щоб на внутрішній поверхні укриття не накопичувався конденсат. Нічна температура у такій теплиці повинна бути нижчою за денну лише на кілька градусів.

На сходи доведеться чекати від декількох днів до декількох тижнів — залежно від обраного виду кактуса. Щойно з'являться паростки, їм потрібно забезпечити достатню кількість світла, плівку або скло рекомендується час від часу зрушувати, щоб був постійний приплив свіжого повітря, а потім зовсім зняти. Зрозуміло, місце зі зростаючими молодими кактусами має бути захищене від протягів і прямих палючих сонячних променів.

Що стосується питання поливу сходів, тут потрібно бути дуже уважними і обережними — і нестача, і надлишок вологи однаково згубні для зростаючих кактусів. Ґрунт постійно має бути трохи вологим, але не мокрим.

Кактуси, у яких почали з'являтися колючки, можна пересаджувати у індивідуальні горщики — рослини обережно переносять з грудочкою навколокореневої землі, у жодному разі не заглиблюючи кореневі шийки під час посадки.

Розмноження кактуса поділом

Цей вид вегетативного розмноження дуже простий, але підходить лише тим кактусам, які легко формують бічні розетки і прикореневу поросль або мають підземні пагони.

Відокремлену гострим стерильним інструментом або обережним відкручуванням від материнської рослини дитинку, розмір якої не менший за 2 см у діаметрі, спершу підсушують на папері у теплому сухому приміщенні 1-2 доби. Потім її висаджують для вкорінення у окремий горщик, наповнений продезінфікованим, трохи зволоженим і трохи ущільненим спеціалізованим ґрунтом для кактусів, не заглиблюючи кореневі шийки. Ємності з висадженими дітками розташовують у темному і теплому місці, а за кілька днів переносять у звичайне світле приміщення (але не на пряме сонце!).

Повноцінно поливати молодий кактус можна не раніше, ніж за тиждень після пересадки, а робити першу підгодівлю спеціалізованим добривом — не раніше, ніж за півроку.

Розмноження кактусів живцюванням

Живцем у садівництві називають частину рослини, яку навмисно відокремлюють і використовують для вегетативного розмноження. Живець, посаджений у субстрат для укорінення, розвиваючи коріння і бруньки, зростає у нову рослину. Рослина, яка утворилася з живця, зберігає властивості і ознаки маточної (материнської).

Переважну більшість кактусів укорінюють саме у ґрунті, у воді здатні вкорінюватися лише нечисленні кактуси-епіфіти.

Цей метод розмноження зазвичай застосовують, коли материнська рослина дуже зросла (змінилася), рясно розгалужилась або її стебло у нижній частині почало псуватися.

За схемою процесу живцювання практично не відрізняється від розмноження кактуса поділом. Від материнської рослини відокремлюється не сформована "дитинка", а відрізається невеликий шматочок пагону (зазвичай верхівка, хоча великий пагін можна розрізати на кілька частин). Зріз намагаються зробити таким чином, щоб його площа була мінімальною. На материнській рослині зріз присипають товченим вугіллям, зріз живця обробляють Корневином.

Перед висадкою відрізані живці кактуса обов'язково підсушують у вертикальному положенні протягом 5-10 днів (залежно від розміру), щоб область зрізу ущільнилася. Потім живці висаджують у підготований знезаражений вологий ґрунт, заглиблюючи на 1-2 см, — його можна прив'язати до вертикально встановленої палички, щоб саджанцю було легше утримувати вертикальне положення без розвиненої кореневої системи.

Так само, як і у випадку з дітками, бажано накрити рослину, що вкорінюється, "тепличкою" і поставити у тепле місце, яке знаходиться у затінку. Поки живець кактуса не вкоріниться повністю (це триває 1,5-4 тижні), його не поливають, а лише обережно та трохи зволожують ґрунт з пульверизатора або наливають воду у піддон.

Живці для весняного розмноження кактуса можна заготовлювати ще восени — до часу посадки їх тримають, засипавши піском, у прохолодному темному місці.

Коли саджанець кактуса приживеться і почне зростати, тепличку знімають, а потім потроху починають привчати до сонячного світла і стандартного поливу.

Щеплення кактусів

У культивуванні кактусів часто застосовується також щеплення однієї рослини (щепи) на іншу (підщепу). Підщепою зазвичай є міцна та здорова рослина, яка є невибагливою, прищепою — рослина, яку важко або неможливо виростити на своєму корінні. Прищепу і підщепу ретельно підбирають одну до одної — за швидкістю зростання, вимогами до ґрунту, умовами вирощування і т. д.

Для процесу щеплення важливо, щоб обидві рослини не мали здерев'янілих стебел, а сам процес проводять максимально швидко і обережно гостро заточеним продезінфікованим інструментом. Намагайтеся, щоб діаметри зрізів на підщепі і прищепі були максимально близькими за розміром і формою, а після з'єднання частин рослин зафіксуйте місце з'єднання тканинним джгутом або нетугою гумкою (наприклад, "прив'язавши" рослину згори донизу хрест-навхрест до горщика). Відкриті ділянки зрізів, що залишилися, присипають товченим вугіллям.

Спочатку щеплений кактус можна накрити саморобною міні-тепличкою з пакета або половинки пластикової пляшки. Зазвичай для повного зрощення частин різних кактусів потрібно близько місяця.

Цікаво, що деякі форми таких "нових" кактусів (наприклад, безхлорофільні) не можуть вижити за природних умов — вони існують лише завдяки щепленням.