Ці 5 помилок під час вирощування лохини здатні забезпечити відсутність врожаю ягід. Деякі помилки, допущені під час вирощування лохини, можуть призвести до відсутності врожаю.

Лохина — рослина не екзотична, але все ж таки з характером. І отримати урожай великих солодких ягід з куща не настільки вже й легко. Вирощувати лохину вирішують досить мало дачників, лякаючись можливих складнощів. Розповімо, які важливі моменти варто врахувати, щоб домогтися успіху, інформує Ukr.Media.

Існує думка, що за природних умов лохина — болотна ягода, і саджати її потрібно у низинних місцях або там, де ґрунтові води підходять близько до поверхні. Насправді це помилка. Лохина — рослина вологолюбна і добре почувається на помірно вологих ділянках, але надлишок води для чагарнику згубний, оскільки призводить до загнивання коріння.

Корінню лохини потрібна не лише волога, але і гарна циркуляція повітря, тому до вибору місця для рослини необхідно підійти відповідально. Відповідно низини, де застоюється вода, чагарнику зовсім не підходять. Але не лише неправильно вибране місце для посадки не дозволяє отримати багатий врожай корисних ягід. Що ще може стати перешкодою на цьому шляху?

Невідповідний субстрат

Лохина не буде плодоносити на будь-якому ґрунті. Їй підходить ґрунт середньої кислотності (рН — 4-5,5). Навіть на торфовищі, де добре зростає щавель, кислотності лохині недостатньо. Тому перед посадкою саджанця потрібно обов'язково перевірити рН ґрунту і за необхідності підкислити його. Зробити це можна за допомогою гранульованої або колоїдної сірки, яку додають під час перекопування ґрунту. Цей спосіб довгострокової дії, тому краще використовувати його восени під час підготовки ділянки до весняної посадки лохини.

Щоб підкислити ґрунт швидко, його можна пролити похідними сірки — розчином сірчаної кислоти (10-15 мл на 10 л води), електролітом для акумуляторів (30 мл на 10 л води — цього розчину вистачить на 1 кв. м), щавлевою або лимонною кислотою (1 ч. л. на 3 л води). Полив з підкисленням знадобиться лохині протягом усього літа. Здійснювати його потрібно один раз на два тижні.

На ділянках з кислотністю, яка вища за 5,5, листя лохини стає світло-зеленим і вона теж не буде плодоносити. І ось з якої причини. Симбіотичний грибок, що живе на корінні лохини і утворює з ним особливий взаємозв'язок (мікоризу), гине у ґрунті з такою кислотністю, а без нього рослина не зможе засвоювати азот та інші поживні речовини з ґрунту.

Неправильний вибір місця посадки

Помилковою вважається думка, що лохину потрібно саджати у затінку. Зростати у затіненому місці вона, звичайно, не припинить, але ось плодоносити відмовиться. Навіть якщо і буде невелика кількість ягід, вони будуть кислими і несмачними. Щоб на рослині сформувалися соковиті і великі ягоди, чагарнику необхідне гарне освітлення. Тому лохину слід висаджувати на відкритій сонячній ділянці, захищеній від вітру.

Поряд не повинно бути ані будівель, ані навіть дерев, які своєю кроною будуть закривати саджанці лохини від сонця. У цьому разі кора на молодих пагонах не встигне цілком задерев'яніти і взимку такі гілки можуть вимерзнути.

Також під час вирощування садової лохини враховуйте, що ця рослина не полюбляє попередників, особливо серед овочевих культур. До посадки кущів на ділянці можуть зростати лише багаторічні трави, які не підживлювали органікою.

Неправильне застосування добрив

Гній, пташиний послід та іншу органіку, у якій міститься багато азоту, під час вирощування лохини використовувати у жодному разі не можна. Такі підживлення згубно діють на міцелій грибка-симбіонта, порушується живлення рослини, і вона теж гине. Вносьте у ґрунт лише комплексні мінеральні добрива (наприклад, Фертика Універсал, Кеміра, Флоровіт, Растворін).

Норми внесення добрив — під 2-річний кущ — 1 ст. л., під 3-річний — 2 ст. л., 4-річний — 4 ст. л., 5-річний — 8 ст. л., 6-річний і більш старший — 16 ст. л.

Без регулярних підгодівель рослина змінює забарвлення листя і стає кволою. Замість перерахованих вище комплексних добрив можна використовувати сульфат амонію, суперфосфат, сірчанокислий магній, сульфат калію і сульфат цинку.

Азотні добрива (сульфат амонію) вносьте у три етапи: під час початку сокоруху — 40 % від річної норми азотних добрив, під час квітнення або одразу після нього (початок травня) — 35 %, у другій половині червня — 25 %. Це приблизно по 70-90 г добрива на один кущ. З липня до наступної весни азотні добрива не використовуйте.

Фосфорні добрива (суперфосфат) вносьте влітку і восени з розрахунку 100 г на один кущ. Сульфат магнію застосовуйте один раз протягом сезону з розрахунку 10-15 г на один кущ, сульфат калію, сульфат цинку — теж одноразово по 2 г на кущ.

Нерегулярний або надмірний полив

Вирощуючи лохину, потрібно дотримуватися суворого балансу під час поливу чагарнику: з одного боку, треба виключати можливість пересихання верхнього шару ґрунту, а з іншого — потрібно уникати застою води, інакше рослина може загинути. Води лохині потрібно приблизно стільки ж, скільки й іншим культурам.

Поливайте лохину двічі на тиждень, витрачаючи по 1 відру води на дорослий кущ. При цьому воду виливайте у 2 прийоми: рано-вранці і ввечері того ж дня після заходу сонця. У другій половині літа особливо важливо стежити за поливом, оскільки недолік вологи під час достигання ягід негативно позначається на кількості і якості не лише нинішнього, а й майбутнього врожаю, оскільки квіткові бруньки закладаються на пагонах поточного року.

За посушливої погоди не лише поливайте лохину частіше (тричі на тиждень), але і у найспекотніший час (приблизно о 12-13 і 15-16 год) обприскуйте крони кущів водою. Цей прийом допоможе рослинам перенести стрес і поліпшить процес фотосинтезу.

Відсутність запилення лохини

Якщо у вас на ділянці зростає єдиний кущ лохини, домогтися великих врожаїв не вийде. Лохина — рослина самобезплідна, має лише часткову самоплідність. Тому для гарного плодоношення чагарнику потрібне перехресне запилення, інакше ягід зав'яжеться мало або вони будуть дрібними, недостатньо солодкими і з товстою шкіркою.

Усе вищезазначене означає, що ви повинні посадити поруч кілька кущів лохини, причому різних сортів, але однакового терміну достигання, щоб їх квітнення відбувалося приблизно у той самий час. Така змішана посадка буде сприяти більш ранньому і активному зав'язуванню ягід.

Якщо кущів лохини у вас багато, непогано, якщо ви придбаєте для своєї ділянки комах-запилювачів. Це, у першу чергу, джмелі. Достатньо встановити один будиночок-вулик поруч з місцем посадки. За природних умов джмелі полюбляють влаштовувати свої гнізда у піщаному ґрунті. Для запилення також можна залучити бджіл з довгим хоботком, оскільки квітки лохини нагадують дзвіночки витягнутої форми. Щоб залучити комах, рослини обприскують розчином пилку або розведеним у воді цукровим сиропом.

Недосвідченому садівникові вирощувати лохину досить важко, і на ринку ця ягода вважається найдорожчою, проте вона є однією з найкорисніших. У ній міститься набір основних вітамінів, природні антиоксиданти, незамінні амінокислоти і цілий ряд необхідних для організму мікроелементів. Тож якщо ви все ж таки вирішили вирощувати лохину, попри застереження досвідчених людей, враховуйте наші рекомендації, і тоді ваші зусилля принесуть свій результат.