Лякаючі історії.

Один товариш з сайту Reddit задав цікаве питання іншим користувачам: «чи Були у вас випадки, коли ваші діти казали лякаючі речі, розповідаючи про своїх уявних друзів?» Мами і тата зі всього світу з радістю відповіли йому і розповіли трохи кумедні, трохи дивні і трохи лякаючі історії, інформує UkrMedia.

Деякі відзначали, що, читаючи таке, стає справді страшно. Дехто сказав, що краще заводити двох дітей, щоб вони грали один з одним, а не з уявними друзями. А то всяке буває - дивіться самі!

***

Мій син з трирічного віку постійно розповідає мені про «страшну людину», яка живе в спальні моїх батьків. Він бачить його під час кожного відвідування їх вдома. Одного разу я зробив велику помилку, запитавши, як він виглядає. Мій син сказав: «О, у нього немає обличча».

***

Коли моїй дочці було три роки, у неї була уявна подруга по імені Келлі, яка жила в її шафі. Келлі сиділа в маленькому кріслі-качалці, поки дочка спала, грала з нею і т. д. Типова історія з уявними друзями.

Але двома роками пізніше ми з дружиною дивилися новий фільм «Амитивилль» (з Райаном Рейнольдсом), і наша дочка увійшла до кімнати в той момент, коли в кадрі з'явилася мертва дівчина з чорними очима. Зовсім не злякавшись дочка сказала: «Вона схожа на Келлі». «Яка Келлі?» - запитуємо ми. «Ну ця - мертва дівчинка, яка жила в моїй шафі».

***

Ділянка моїх знайомих знаходиться недалеко від кладовища, і як-то раз там прогулювалися мій тато і моя племінниця. Племінниця (їй було 4) подивилася вгору і запитала: «Що цей хлопчик робить на дереві?». Хлопчика там, зрозуміло, не було, але вона наполягала, що він там є і навіть могла описати його.

***

У мого молодшого брата був уявний друг Роджер, який жив під журнальним столиком. У Роджера була дружина і 9 дітей. Роджер і його сім'я мирно жили разом з нами три роки. Але одного разу мій брат оголосив, що Роджера більше немає, оскільки він убив його і всю його сім'ю. Я не знаю, чи пам'ятає він про це, але в його голосі не було ні краплі каяття. І це було дуже тривожно.

***

Коли мій брат був маленьким, він вів себе так, ніби з ним постійно розмовляли якісь ангели. Одного разу моя мама почула, як він сказав: «Я не можу вбити його! Він мій єдиний тато!»

***

Історія не про мене. У дитинстві В моєї мами була уявна подруга по імені Шеггі. Коли вона трохи виросла і закінчила грати з Шеггі, вона «розрубала її і поклала в холодильник». Мораль цієї історії: не жартуйте з моєю мамою.

***

У дитини, з якою я сиділа, підробляючи нянькою, були уявні друзі. Вони були мертві. В одного не було голови. Одна з них була старою леді. Вони були всі у крові. У того безголового внутрішні органи стирчали з шиї.

Я не задавала їй запитань про них, тому що воно мені не потрібно.

***

У мого брата був невидимий друг по імені Тоні Ригель. Його зріст становив 15 сантиметрів, і він був літньою людиною. Одного разу ми виявили, що мій брат плаче у своїй кімнаті. Як з'ясувалося, Тоні Ригель помер уві сні. Ми поховали його в коробці для взуття на задньому дворі. У нас були прямо-таки справжні похорони, які завершилися хвилиною мовчання.

***

Коли моїй двоюрідній сестрі було 5 років, а мені 17, у неї був іграшковий кролик, з яким вона постійно розмовляла і всюди носила з собою.

Одного разу вона спала на дивані, а я знаходився неподалік. Вона раптом прокинулася і почала кричати на свого кролика без причини. Через хвилину вона знову заснула, а ще через деякий час вона знову закричала на кролика: «Ні, ти не можеш цього зробити! Це погано! Не роби цього!». Я запитав її, що сталося, спробував заспокоїти її, але вона не слухала. Нарешті, я просто взяв кролика в свою кімнату і коли повернувся, сестра знову спокійно спала на дивані. Чорт, що ж планував зробити кролик?!

***

Розмовляю з 6-річним хлопчиком у класній кімнаті. Хлопчик робив домашку і розмовляв з кимось/чимось поруч з собою. Але нікого не було.

Хлопчик: Перестань, перестань, я намагаюся займатися.

Я: *ім'я хлопчика, що сталося?

Хлопчик: *низьким і грубим пошепки* Я думаю про це вже п'ятнадцять років, і мені це набридло!

***

Мама одного з моїх учнів сказала мені на зустрічі, що він її турбує. Справа в тому, що хлопчик (7 років) розповідав про невидиму примару, яка говорила з ним і грала в його кімнаті. Він сказав, що примару звуть «Капітан», і він старий чоловік з бородою. Малюк сказав своїй мамі, що Капітан повідав йому, що коли хлопчик виросте, його робота буде полягати в тому, щоб вбивати людей. І Капітан скаже йому, кого треба вбити. Хлопчик казав, що не хоче вбивати, коли виросте, але Капітан стверджував, що у нього немає вибору, і через деякий час він звикне до вбивств.

З того моменту я завжди був трохи напружений, займаючись з ним.

P. S. Після хлопчика обстежили, і в висновку було щось про шизофренію та інші психічні проблеми. Висновок про психологічну оцінку хлопчика був зроблений вже після того, як я пішов з школи. Іноді хлопчик поводився дуже дивно, він міг говорити зі своєю однокласницею такі речі: «Я знаю, де ви живете?» і «Ви можете сховатися, але я все одно знайду вас». Причому моторошним голосом. Сподіваюся, він отримав допомогу, яку потребував.

***

Коли мені було 16 років, я сиділа з близнюками, які були в третьому класі. Вони завжди казали про людину в костюмі пасхального кролика і були в жаху від нього. Одного разу я сиділа з одним з них, а інший був у душі. Ми з його братом сиділи внизу і дивилися телевізор, коли той раптом сказав: «Тобі треба піти до Метта». Через кілька секунд Метт крикнув: «Він тут! Він тут!» Я побігла нагору. Мені довелося перевірити кожну кімнату, поки він не заспокоїться. Це було страшно.