Багато хто думає, що антибактеріальне мило набагато ефективніше звичайного. І це не дивно: до складу такого мила, зазвичай, входить триклозан (якщо мило рідке) або триклокарбан (якщо воно кускове). Дані речовини мають антимікробні та протизапальні властивості, перешкоджають росту більшості хвороботворних мікроорганізмів. Але чому ж тоді антибактеріальне мило було заборонено до продажу в США?
Триклозан і триклокарбан — хімічні сполуки, що володіють широким спектром дії, що характеризується відмінним антибактеріальним і протигрибковим ефектом. Триклозан був вперше синтезований ще в 1965 році і до 1968 року застосовувався виключно як пестицид. Іншими словами за допомогою цього засобу боролися з шкідниками і різними захворюваннями рослин. Правда, пізніше, коли пестицид успішно пройшов дослідження, він був включений до переліку інгредієнтів всіляких гігієнічних засобів. А ось триклокарбан в тих же 1960-х вже входив до складу мила, лосьйонів, дезодорантів, зубних паст. Принаймні в Сполучених Штатах справи йшли саме так. Втім, спочатку триклокарбан дозволили до використання виключно в медичних цілях, інформує Ukr.Media.
Дійсно засоби на основі триклозану і триклокарбану, як з'ясували вчені, що дали добро на їх застосування, ефективно справлялися з найрізноманітнішими бактеріями, мікроорганізмами, збудниками інфекційних захворювань (наприклад, грибками, кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом). Зрозуміло, що для лікарень це був ідеальний варіант. Хоча слід зауважити, що механізм дії триклозану і триклокарбану на бактерії так і залишився невідомим. Імовірно, сполуки сприяють дестабілізації клітинних стінок бактерій, чим і пояснюється їх антибактеріальний ефект. Втім, подібні висновки досі відносяться до найбільш ймовірних, але все ж версій, а не тверджень, доведених експериментальним шляхом.
Саме у зв'язку з тим, що механізм дії на бактерії і на людину триклозану, триклокарбану і ще сімнадцяти інших речовин, часто використовуваних у виробництві так званого антибактеріального мила та інших миючих засобів, був недостатньо вивчений, у вересні 2016 року Управління по санітарному нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США заборонило їх роздрібний продаж. Тоді фахівці заявили, що немає ніяких доказів того, що антибактеріальне мило краще звичайного. Крім того, експерти відзначили, що в перспективі таке мило може виявитися навіть небезпечним для здоров'я. Річ у тім, що антибактеріальні засоби вбивають все без розбору, тобто гинуть не лише шкідливі, але і корисні бактерії, які захищають шкіру.
На думку вчених, антибактеріальне мило, звичайно, використовувати можна, але краще до подібних засобів вдаватися якомога рідше. Фахівці радять мити руки милом з триклозаном або триклокабаном після контакту з хворими людьми, особливо в тих випадках, коли спілкування відбувається в лікарняних стінах. Обробляти руки також слід після користування громадським транспортом, так як метро, автобуси, тролейбуси і трамваї є справжніми розсадниками всіляких хвороботворних бактерій. Після спілкування з домашніми тваринами (особливо з тими з них, хто тільки що повернулися з прогулянки), після роботи на городі або в саду, після ремонтних робіт теж допускається використання антибактеріального мила. Не зайвим буде прихопити з собою подібний засіб і в екзотичні країни.
Тим часом усунути небезпечні наслідки всіх перерахованих вище дій здатне і звичайнісіньке мило. Принаймні останні дослідження вчених показали, що антибактеріальні засоби нітрохи не ефективніше більш звичних, але менш агресивних. Фахівці дотримуються тієї точки зору, згідно з якою мило не повинно вбивати бактерії: для того, щоб захиститися від інфекції, досить просто змити з шкіри шкідливі мікроорганізми. Використання звичайного мила точно так само знизить ризик зараження, як і використання «вбивчих» речовин, на зразок триклозану або триклокарбану.
Тим більше, що вчені в результаті експериментів над тваринами з'ясували, що триклозан, наприклад, послаблює діяльність серцевого м'яза, негативним чином впливає на репродуктивну систему, а також порушує вироблення різних гормонів, у тому числі і статевих. Деякі експерти з тривогою дивляться в майбутнє і ще з однієї причини. Повсюдне використання антибактеріального мила може призвести до появи і поширення смертоносних бактерій, які будуть стійкі до біоцидів і антибіотиків. У світі бактерій, як і у світі будь-яких інших організмів, перемагає найсильніший. Коли різні штами бактерій піддаються впливу антимікробних препаратів, ті, у яких є гени стійкості, виживають, а інші гинуть. З часом це може призвести до вибіркового виживання стійких штамів і збільшення їх опірності до відповідних препаратів.
