Підсумок 2016 року: економіка України відштовхнулася від дна

Рік, що минув перервав тенденцію останніх років погіршення економічної ситуації. І хоч матеріальне становище більшості українців не покращився, але багато чого зі зробленого після Революції гідності починає давати ефект, і скромний полуторапроцентне зростання ВВП України при значному падінні темпів інфляції дозволяє розраховувати на прискорення зростання в 2017 році.

Завершується 2016 рік. Складний рік, що приніс багато проблем, але і дав багатьом українцям віру у свої сили і надію на вихід країни з глибокої економічної кризи, передає Ukr.Media.

Жертви, яких зазнало українське суспільство за останні три роки не були марними. Багато чого з того, що робили президент, три складу уряду за участю оновленої Верховної Ради, регіональної влади і активної частини співгромадян почало давати плоди. Незважаючи на триваючу три роки криваву війну путінської Росії проти нашої країни і безперервні спроби популістів і «п'ятої колони» змінити напрямок розвитку країни, вибраний для нашого українського корабля курс на модернізацію і європеїзацію всіх сфер довів свою історичну вірність.

Після дворічного десятивідсоткового падіння валового внутрішнього продукту в 2016 році національна економіка покаже зростання на рівні 1,5% відсотка при падінні інфляції до 12% з рекордних для останніх років 45% в 2015 році.

Основні економічні події 2016 року. Саме вони формують тенденції наступаючого року, який з 1 січня принесе дворазове підвищення мінімальної заробітної плати до 3 200 гривень, очікуване зниження інфляції до 8% і прискорення темпів зростання економіки до 3%.

Так, цього мало для перетворення нашого життя на рай на землі. Але благоденство до народів приходить лише завдяки колективним важкої праці і грамотній економічній політиці держави, який вирішив жити без корупції за єдиними для всіх правилами. Це важкий шлях, але всі нації, які сходили з нього на доріжку популізму, виявлялися на задвірках прогресу і неухильно деградувала.

Реформи нового уряду

Ключовим політичним рішенням, що минає, стала зміна уряду і призначення Володимира Гройсмана новим прем'єр-міністром України. Гройсман змінив Арсенія Яценюка, який посів другу посаду в органах виконавчої влади України відразу після Революції Гідності і за два роки зміг вивести країну на шлях реформ, не допустивши фінансового дефолту і забезпечивши розвиток оборони і безпеки в умовах війни.

Гройсман продовжив політику перетворень. Ледь сформувавши Кабінет, він наполіг на встановлення ринкових цін на газ для всіх категорій споживачів. Таким чином був закладений імпульс для реальної економії ресурсів і їх ефективного використання, а також знищена основа для газових схем».

Не менш важливою стала радикальна дерегуляція - скасування сотень застарілих регуляторних норм. Новий прем'єр також підтримав практику конкурсних призначень на ключові пости в державних компаніях і зайнявся найбільш проблемними секторами - дорожнім будівництвом, обігом лікарських засобів і митницею.

Роботу уряду оцінили партнери України. Після більш ніж річної перерви головний кредитор країни Міжнародний валютний фонд продовжив роботу з українською владою і у вересні виділив Києву третій кредитний транш у розмірі 1 млрд дол за програмою співробітництва, затвердженої на початку 2015 року. Це рішення відкрило» для нашої країни ще одну позику - у вигляді гарантій від уряду США у розмірі 1 млрд дол.

Як очікують в Києві, в січні у Вашингтоні пройде чергове засідання Ради директорів МВФ по Україні. Його результатом може стати надання четвертого траншу в 1,3 млрд дол. Умови отримання грошей, як підкреслюють в уряді, Україна виконала в повному обсязі.

Одним з таких умов стало прийняття держбюджету на 2017 рік з дефіцитом не більше 3% ВВП і прогнозним зростанням економіки на три відсотки. Документ подали в парламент вчасно - у вересні. Однак без традиційного для українських політиків «торгу» бюджетний процес не обійшовся. Головний фінансовий кошторис країни в році, що минає, брали вночі в останній декаді грудня, хоча планували затвердити всі цифри до початку зими.

Євросоюз - ринок «номер один»

Рік, що минає закріпив тенденцію переорієнтації українського експортного потоку зі Сходу на Захід. Повноцінний запуск зони вільної торгівлі між Україною та Європейським союзом у січні 2016 року, а також хворобливі торговельні обмеження з боку країни-агресора - Росії, зробили саме європейський ринок ключовим для українських експортерів. Частка ЄС у загальному обсязі зовнішньої торгівлі нашої країни наблизилася до 40%. У 2014-му вона становила трохи більше третини. Частка недавнього найбільшого економічного партнера Росії впала в рази, і сьогодні не перевищує 15%.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, обсяг експорту товарів з України в країни ЄС за 9 місяців минулого року склав 9,76 млрд дол. Ключовими статтями експорту стали продукція агропідприємств та підприємств харчової промисловості (30% загального обсягу експорту до ЄС - 2,9 млрд дол), металургії (23,5% обсягу експорту - 2,3 млрд дол), машинобудування (16,1% експорту в ЄС - 1,6 млрд дол), легкої і деревообробної промисловості (6,8% і 6,2% відповідно - 664 млн дол і 608 млн дол). Причому ряд секторів наростили обсяги експорту. Зріс експорт олії - на 8,5% і кукурудзи - на 7,2%, експорт напівфабрикатів зі сталі - на 6,7%, руди - на 6,3%, прокату - на 5,5%, феросплавів - на 2,8%.

Як підкреслювала торговий представник України Наталія Микольська, ключові статті експорту з України в Євросоюз - це поки сировина та продукти первинної переробки. І тому зараз країна повинна сконцентруватися на розвитку виробництва товарів з більшою доданою вартістю для подальшого їх експорту до Європи. А на дипломатичному рівні необхідно домогтися прийняття спеціального регламенту надання додаткових торговельних преференцій, збільшують квоти і пом'якшуючих митні режими для українських товарів. Документ був розроблений Європейською комісією восени поточного року, і чекає схвалення в Європарламенті.

До речі, робота по просуванню українських товарів ведеться зараз і на інших ринках - Північноамериканському і Африканському. В липні 2016 року Україна і Канада також підписали Угоду про зону вільної торгівлі, яке надає українським експортерам право на торгівлю своєю продукцією на ринку з загальним товарообігом понад 500 млрд дол. Зараз документ проходить процедуру ратифікації в канадському парламенті.

А на початку грудня в Кенії і Танзанії побувала українська торгова місія, учасники якої провели ряд конструктивних переговорів, визначивши пріоритетними для експорту в Африку продукцію фармацевтичної галузі, сухе молоко, борошно, м'ясо і добрива, у тому числі органічні.

Рік без російського газу

У листопаді Україна відзначила рік з моменту повного припинення закупівель російського газу. Фактично, країна увійшла у другий у своїй історії опалювальний сезон, який забезпечений виключно європейським паливом, закупленим за ринковими цінами, і газом власним видобутком. У державному енергохолдингу «Нафтогаз України» запевняють: накопичених за літо запасів вистачить для успішного проходження опалювального сезону. У разі гострої необхідності кошти на додаткову закупівлю палива є. У поточному році уряду вдалося залучити для цих цілей 500 млн дол кредиту від Світового банку.

Разом з тим, у Кабміні наполягають: Україна повинна розвивати власний видобуток і вже до 2020 року може перетворитися з імпортера газу в його експортера. З цією метою наприкінці грудня уряд затвердив концепцію розвитку газодобувної галузі України на період до 2020 року, передбачає нарощування обсягів видобутку палива до 27 млрд кубометрів на рік, що повністю забезпечить потребу країни в цьому виді енергоресурсів. Зараз обсяг власного видобутку ледь дотягує до 20 млрд кубометрів. Згідно з ухваленим рішенням, уже в 2017 році приріст видобутку повинен скласти не менше 500-700 млн кубометрів газу.

Не менш важливим у контексті розвитку газової галузі є ефективне використання газотранспортної інфраструктури. У році, що минає транзит російського газу по українській території виріс на 20-22% перевищивши обсяг 70 млрд кубометрів при проектній потужності прокачування в 100-110 млрл кубометрів. У зв'язку з цим Україна не раз заявляла про свій намір зберегти позиції ключового транзитера російського газу в Європу і попереджала про небезпеку реалізації проектів російського «Газпрому» щодо будівництва нових газопроводів в обхід нашої країни. Нові гілки, як стверджують в українському уряді, не створять конкуренції на європейському ринку, але посилять політичний тиск Кремля на європейському континенті.

Цю позицію Київ відстоює не тільки на високих міжнародних зустрічах, але і в судах. У поточному році завершилися історичні для нашої країни слухання по газовій суперечці з «Газпромом» в Арбітражній палаті Стокгольма. Вже в першому півріччі 2017 року судді оприлюднять два ключових для Києва вердикту: про справедливість формули ціни російського палива для України, закріпленої горезвісним газовим контрактом 2009 року, а також про визнання порушень транзитних зобов'язань Росії перед Україною - як в частині оплати транзиту, так і в частині обов'язкових обсягів прокачування. Сума взаємних позовних вимог - десятки мільярдів доларів. У разі прийняття судом позиції України, «Газпрому» доведеться платити Києву за транзит з 2017 по 2019 роки на 4 млрд дол. більше, а також виплатити ще 12 млрд дол. в якості компенсації за неотримані нами доходи в період з 2010 по 2015 роки.

Свій розвиток отримає і ще один розпочатий в минулому році судовий процес. У січні 2016 року Антимонопольний комітет України після тривалих розглядів визнав дії «Газпрому» на українському паливному ринку монопольними і такими, що суперечать законодавству. На російський холдинг був накладений штраф у 86 млрд грн. За рік штраф не був сплачений, і до кінця року сума санкцій збільшилася вдвічі за нарахувань пені. У грудні Господарський суд Києва визнав позицію АМКУ правомочною і постановив стягнути з «Газпрому» всю належну суму.

Нові рекорди аграріїв

Агросектор у році, що минає зберіг своє звання флагмана економіки і ключовою складовою українського експорту. Зростання виробництва агропродукції за підсумками року становитиме не менше 3% в порівнянні з падінням на 5% роком раніше.

Валовий збір зернових перевищив 64 млн тонн, що є історичним максимумом для нашої країни. Рекордний урожай зумовив зростання експорту цього виду продукції. За підсумками маркетингового року він становитиме близько 42 млн тонн, що також стане новим рекордом.

У 2017 році селяни розраховують закріпити успіх, а можливо і примножити його. У всякому разі, посівні площі під урожай наступного року вже збільшено на 4%. Під посівами - понад 8 млн га земель, причому недосеяни лише 7% (в 2015 році недосеяли понад 11% земель), а на 95% площ вже з'явилися перші сходи. У разі сприятливих погодних умов, Україна зможе і в новому маркетинговому році з легкістю увійти в трійку провідних світових експортерів зерна.

Цього року Україна також активно завойовувала нові позиції на світовому ринку борошна, олії та цукру. Традиційно вітчизняні цукрозаводи продавали свою продукцію в Росію. Але одностороннє і багато в чому віроломний закриття цього ринку змушувало багатьох виробників згортати виробництво.

Однак пошук нових ринків збуту увінчався успіхом. У поточному році Україна продала за рубіж понад 335 тис тонн солодкого продукту на 167 млн дол. Це втричі більше середньорічних показників минулих років. Загальний обсяг виробництва за підсумками 2016-2017 маркетингового року, за розрахунками фахівців, зросте до 2 млн тонн з 1,4 млн тонн роком раніше. Український цукор виявився затребуваним в Азії, Африці і навіть в таких екзотичних куточках планети, як острів Шрі-Ланка, де століттями вживали тростинний цукор, а не звичний нам буряковий.

Проблемним для аграріїв залишається тваринництво - через спалахів захворюваності серед тварин і птахів, а також низькою, порівняно з зерновим виробництвом, рентабельністю. Крім того, побоювання викликає питання оподаткування господарств у зв'язку з закінченням строку пільгового режиму сплати ПДВ. В уряді обіцяють компенсувати ймовірні втрати. Держбюджет -2017 на потреби аграріїв виділить 5,5 млрд грн, причому 4 млрд – це пряма допомога тваринникам, рослинникам і виробникам фруктів, картоплі та цукрових буряків.

Чистка банків і послаблення від НБУ

Цього року Нацбанк продовжив кампанію з очищення банківської системи, визнавши неплатоспроможними 18 банків (в 2014-2015 році таких було понад 60), послабив ряд обмежень, уведених в 2015 році для стабілізації валютного ринку, планомірно знижував облікову ставку - до 14% і на фінал року провів безпрецедентную для країни націоналізацію найбільшого українського банку «Приватбанк».

Вжиті держрегулятором зусилля почали давати результат. У поточному році банки втричі скоротили збитки. У 2017 році Національний банк розраховує зафіксувати позитивні результати роботи банків, хоча і констатує, що національна банківська система продовжує залишатися вразливою до зовнішніх шоків. Тому робота по посиленню стійкості банків продовжиться і в 2017 році. І сприяти цьому мають нові правила оцінки ризиків, рекомендації щодо скорочення обсягів кредитування банками пов'язаних осіб, а також підготовка до введення нового нормативу ліквідності.

На валютному ринку також чекають подальшої стабілізації. Після триразової девальвації гривні в 2015 році, коливання курсу, що мали місце в 2016-му, не представлялися скільки-небудь значними і затяжними. Більше того, майже всі вони були обумовлені зовнішніми факторами - будь то сезонним попитом на валюту або ситуативної політичною нестабільністю. При цьому Нацбанк успішно гасив «хвилі», час від часу виходячи на ринок з валютними аукціонами та інтервенціями. Керівництво НБУ не раз заявляв про те, що має в своєму арсеналі достатньо інструментів для підтримки курсової стабільності.

Обсяг золотовалютних резервів Нацбанку за підсумками року не досяг оптимістичних прогнозів 17-19 млрд дол, але закріпився на цілком прийнятною позначці в 15,5 млрд дол.

Провал приватизації

Продаж держактивів у році, що минає уряду не вдалася. Великі надії на приватизацію ключових об'єктів держвласності - Одеського припортового заводу (ОПЗ), держхолдингу «Центренерго» і ряду інших енергооб'єктів не виправдалися.

ОПЗ - одне з ключових підприємств хімічної галузі країни, загрузнувши в боргах перед НАК «Нафтогаз України» та комерційними структурами виставлявся в 2016 році на конкурс двічі. І обидва рази торги не починалися з причини відсутності інтересу інвесторів, хоча Фонд держмайна регулярно повідомляв про якийсь десяток потенційних покупців.

У серпні - після першої невдалої спроби продати завод - його довелося тимчасово зупинити через зростання боргів за газ. Потім підприємство повернули в стрій, але лише для того, щоб «показати товар обличчям» та підготувати його до повторного конкурсу. При цьому Кабмін спростив умови участі в торгах і знизила стартову вартість активу. Але охочих ризикнути купити «кота в мішку» так і не знайшлося.

В кінці грудня Кабмін реструктуризував заборгованість ОПЗ перед «Нафтогазом», і наразі обговорює питання про повторної зупинки підприємства або здачі його в оренду. Крім того, вже на початку січня уряд має намір викликати «на килим» керівника Фонду держмайна Ігоря Білоуса. Перед владою стоятиме непросте питання: чи потрібен країні продавець, який не може продати свій товар.

Рік технологічних перемог

Минулий рік став «урожайним» на військово-промислові розробки. Зростання фінансування оборонного комплексу дав свої результати. Уряду вдалося не тільки оснастити армію, навчити її, але і профінансувати виробництво нового озброєння, що відповідає поточним бойовим потребам. Держконцерн «Укроборонпром» і вхідні в неї підприємства восени поточного року провели велику збройну виставку, учасники якої відзначили значний прогрес України у військово-технічному плані. Більш того, в уряді зайнялися розробкою стратегії розвитку ВПК до 2020 року, основною метою якої стане перетворення «оборонки» в новий стимул розвитку національної економіки - поряд з аграрним сектором, машинобудуванням, металургією.

Історичним для України стало завершення будівництва величезної арки над четвертим реактором Чорнобильської АЕС. Унікальна багатотонна металева конструкція у кінці листопада приховала потворний саркофаг, який простояв на місці зруйнованого реактора три десятки років. Арка стала символом нового життя Чорнобиля, який з Зони відчуження вже незабаром повинен перетворитися на майданчик нових наукових досліджень та інвестиційних можливостей.

В кінці грудня своїм досягненням порадували і авіабудівники. Держпідприємство «Антонов» представила виготовлений спільно з Саудівською Аравією транспортний літак АН-132. Побудований у кооперації із західними і близькосхідними партнерами, без використання російських комплектуючих літак вже на початку 2017 року вирушить на випробування в Саудівську Аравію, а надалі піде в серійне виробництво. До 2035 року потреба в таких літаках в світі складе близько 260 одиниць.

Такими були основні економічні віхи року, що минає. Майбутнє настане вже через кілька годин, і яким воно буде залишається лише мріяти й сподіватися. Сподіватися на мир, розсудливість, благополуччя і здоров'я близьких і рідних людей. Нехай в новому році буде більше досягнень і менше втрат, більше перемог і менше поразок, більше радості і менше розчарувань.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають