«При найгіршому сценарії Росія і Туреччина підтримають провідників свого впливу на Балканах — відповідно Сербії та Албанії — в їх спробах перекроїти кордони регіону. Сербський уряд при підтримці Росії може анексувати значну частину території Боснії, населену етнічними сербами. Підтримка Туреччини може допомогти Албанії провести аналогічний маневр, не тільки в переважно албанському Косово, а й у Македонії, де велика частина значної албанської меншини побажала б возз'єднатися з батьківщиною», — йдеться в статті, передає Ukr.Media.
«Перспектива членства в ЄС таких країн, як Сербія, Македонія, Чорногорія, Косово і Боснія, головним чином підтримувала крихкий мир на Західних Балканах. Кожна балканська країна приєдналася б швидше до ЄС, ніж до Росії чи Туреччини», — вважає Мід.
«Однак надії на членство в ЄС у найближчому майбутньому згасають», — зазначає він. Країни-члени ЄС, яких скоро стане не 28, а 27, не горять бажанням взяти до себе п'ять неспокійних нових балканських держав, які зроблять Євросоюз ще менш керованим і будуть чекати фінансової допомоги, в той час як бюджет ЄС після «Брекзита» буде нести додаткове навантаження, міркує експерт.
«Європейці стверджують, що відносно невелика короткострокова американська участь — активна дипломатія і зміцнення сил США в Косово — можуть принести великий результат», — йдеться в статті. Європейці, яких турбує мир на Балканах, повинні подумати про те, як би переконати скептично налаштований Білий дім зайняти активну позицію. «Колишніх доказів — про солідарність НАТО, захист свободи, боязні Росії — можливо, недостатньо. Трамп міркує в категоріях угод, і Берліну варто задуматися про те, як залучити його в це», — вважає Мід.
