Психолог: прощати образи не можна

Прийнято вважати, що прощення - необхідний захід для спокійного життя, інформує Ukr.Media.

Психолог, експерт «Стосується кожного» (канал «Інтер») і YouTube-блогер Лілія Король допомогла розібратися, що означає це слово - "пробачити".

Пробачити означає скасувати якусь вину, покарання, помилувати. І якщо перед людиною стоїть питання про прощення - значить, є образа.

Образа - це суміш гніву до кривдника і жалості до себе за несправедливо заподіяну прикрість. Тобто, ображена людина не відпускає образу тому, що чекає компенсації, справедливого покарання, прохання про прощення, визнання провини тощо.

Якщо перед людиною стоїть питання - "як пробачити?"- це означає, що пробачити не виходить, на це немає достатніх ресурсів або причин для такого прощення (тобто відпущення провини).

Тому вважаю за потрібне розібратися для початку: чи треба прощати? Часто до мене на консультації приходять зранені душі. Це люди, які в дитинстві зазнали емоційне, фізичне, сексуальне насильство та жорстоке поводження від своїх батьків, іноді це жінки, потерпілі від чоловіків-садистів. Часто психологи пропонують пробачити своїх кривдників, адже це батьки, чоловік, брат... При цьому людині пояснюють, що це важливо для ефективної терапії. Але ж це ще і злочин! Погодьтеся, нікому в суді, поліції та прокуратурі не прийде в голову пробачити злочинця. Тоді чому ж нещасні жертви повинні прощати злочинців тільки на тій підставі, що це батько чи чоловік? Тому важливо поставити крапку в цьому місці: злочини прощати не можна. І це правильно.

Тепер як бути з душею? Як бути з почуттями гніву і жалю до себе (складові образи)? Прощення сприймається як милосердя до кривдника і відпускання провини. Але ж є і зворотна сторона - чому б не відпустити свої гнів, смуток, співчуття і жалість. І для нас головним є ця, друга сторона. Адже ці почуття отруюють життя, заважають насолоджуватися, тягнуть в депресію. Тому так важливо навіть не пробачити, а відпустити - очистити свою душу від тяжкості образ.

Як же це зробити? Проживаючи ці почуття. Почніть про них говорити. Виплескуйте гнів, не бійтеся його, ви маєте на нього право! Ви маєте право на всі почуття. Встановіть боксерську грушу і як слід вихлюпніть те, що накипіло. Купіть дешевих тарілок і розбийте їх. Рвіть папір, малюйте, бігайте, танцюйте агресивно. Подумки уявіть, що ваш кривдник перед вами, і висловіть йому все. Зробіть це стільки разів, скільки знадобиться.

Запам'ятайте: нічого не потрібно пригнічувати і заглушати в собі. Ви маєте повне право на всі свої почуття.

Гнів - дуже сильна емоція. І його вкрай важливо виплеснути у зовнішній світ. Інакше він піде всередину, на себе. Гнів - це серйозно. Це потужна енергія. І його треба звернути до адресата.

Коли гнів піде - оплачьте вашу образу. Не бійтеся пожаліти себе, поспівчувати, втішити себе як маленьку дитину. Ви постраждали, вас образили, вам потрібно співчуття і розрада. Це допоможе. Адже непрожита і невідпущена печаль може стати причиною серйозної депресії. А нам це не потрібно. Якщо не можеш пробачити, то треба прожити і відпустити. Не для кривдника, для себе! Любіть себе! І пам'ятайте, що стежити за здоров'ям психіки не менш важливо, ніж стежити за здоров'ям тіла. Будьте здорові і щасливі!