Потрібно припинити завжди думати про всіх, окрім себе. Люди, напевно, вам вже не раз казали, що поруч з вами вони відчувають себе як вдома.

«Співчуття - це не відносини між цілителем і пораненим. Це відносини між рівними людьми», - Пема Чодрон, інформує Ukr.Media.

Чи є ви природженим опікуном?

Якщо так, то тоді ви, швидше за все, звертали увагу, що люди поспішають поділитися з вами своїми секретами вже через хвилину після того, як ви з ними зустрінетеся. А варто вам обійняти людину, яка щойно потрапила у ДТП або розлучилася зі своєю другою половинкою, як вона одразу, вперше за цей день, повністю розслабляється.

Люди, напевно, вам вже не раз казали, що поруч з вами вони відчувають себе як вдома. Адже ви такий надійний, проникливий, турботливий. У цій якості стільки краси. Без особливих зусиль ви проявляєте турботу про всіх, хто вас оточує. Це дар, яким ви ділитеся з усіма. Але ця медаль має і другу сторону. Допомога іншим людям здатна викликати звикання. Ви можете почати думати, що єдиний спосіб показати свою любов - це розчинитися у потребах інших людей.

"О, ти відчуваєш біль? Дозволь мені приїхати і врятувати тебе.

О, ти на мілині? Дозволь мені переказати мої заощадження на твій банківський рахунок, і все буде добре.

О, ти знову одна? Дозволь мені познайомити тебе з сином мого сусіда.

О, ти захворів? У мене є ліки для тебе!".

І люди, яким ми нібито допомагаємо, так щиро дякують нам, що ми лише зміцнюємося в думці, що все робимо правильно. Ми отримуємо впевненість, що зцілення кожного хворого місця, яке ми бачимо, не тільки природно і приємно для нас, але і є нашим головним життєвим призначенням. Якщо ви є носієм гена опікуна, постійна готовність допомагати іншим людям здатна довести вас до саморуйнування.

Ви будете мучити себе знову і знову, щоб виконати свою місію і допомогти якомога більшій кількості людей. Ви будете з маніакальною одержимістю аналізувати те, наскільки кожне прийняте вами рішення здатне принести користь оточуючим.

Кожний прийом їжі, кожен витрачений долар, кожна відпустка, буде оцінюватися вами виходячи з того, як це вплине на людей, за яких ви відчуваєте відповідальність. Бо опікун, який звик проявляти турботу про всіх на світі, володіє спотвореним розумінням любові, яка перетворюється для нього в нескінченну низку жертв.

В опікуна в голові народжуються приблизно такі думки:

«Якщо я не буду проявляти любов через свою постійну присутність, їй буде сумно і самотньо».

«Якщо я не буду проявляти любов через свою увагу, він знову захворіє або, можливо, навіть помре».

«Якщо я не буду проявляти свою любов до них і не почну керувати ними (адже я так прекрасно вмію це робити), хто-небудь обов'язково постраждає».

«Якщо я про них не подбаю, все піде зовсім не так».

Деколи любов закликає нас вкладати в турботу про чужий біль весь свій час і енергію. Але така тотальна турбота про кохану людину або групу близьких вам людей робить ваші стосунки з ними схожими на вулицю з одностороннім рухом.

Якщо ви помітили, що дієте таким чином, у всіх своїх відносинах, тоді, певно, вам варто переглянути зміст таких понять, як любов, турбота, ласка. Добрий опікун не тільки турбується про потреби інших людей, але і думає про власні потреби. Приміром, задумавши відпочити зі своїм чоловіком, ви можете найняти няню для своєї дитини, що дозволить вам відправитися з чоловіком в романтичну поїздку.

Так само ваша турбота про себе може проявлятися в тому, що ви не станете відмовлятися від хорошої роботи на іншому кінці країни, навіть якщо при цьому ви будете бачити своїх батьків тільки два рази на рік.

А якщо ви любите себе, ви дозволите собі полежати годинку у ванні з піною замість того, щоб витрачати час на детальне розпитування своїх близьких про те, як пройшов їх день.

Вистачить нести відповідальність за всю біль цього світу на своїх тендітних плечах. Не бійтеся використовувати свої таланти і сили для допомоги іншим людям. Даруйте їм свій час і увагу. Але пам'ятайте, що залікувати чарівними ліками рани кожної людини на цій планеті у вас не вийде ніколи. Ваша місія полягає зовсім не в цьому.

Якби це було так, вам би довелося терпіти невдачу кожен день.

Особливо якщо ми вважаємо себе духовними людьми, ми можемо надавати словам «співчуття», «щедрість» і «доброта» таке велике значення, що вони стають головним девізом нашого життя. При цьому ми забуваємо, що навіть «співчуття» передбачає не тільки завжди «так», але і нерідко «ні». Також і слово «щедрість» має на увазі те, що іноді ви повинні балувати і самого себе. Нарешті, «доброта» - це не тільки постійне знаходження поруч з людиною, але і вміння піти від неї, коли ви цього потребуєте.

Якщо у своїх дружніх, сімейних або любовних стосунках ви є саме тією людиною, якій «більше за всіх треба», тоді не забувайте періодично дякувати собі за легкість, з якою ви роздаєте свою любов.

Але будьте обережні: піклуючись про інших людей, ви можете до такої міри увійти в роль турботливого опікуна, що ваша потреба допомагати перетвориться в справжню залежність, схожу з наркотичною. Віддавайте свою любов: легко і з усією її силою. Але знайте, що навіть якщо ви не опинитеся в потрібному місці в потрібний час, все одно все в кінцевому підсумку буде в порядку.