Говорити про бабайки у лісі, маніяків на вулицях і "кусючі" розетки — неправильна тактика. Ми зібрали вісім порад, які допоможуть легко навчити дитину безпеці, інформує Ukr.Media.
Аргументуйте, а не лякайте
Страшні історії змусять дитину надмірно хвилюватися, але не навчать, як поводитися у критичній ситуації. Робіть акцент на безпеці, а не на потенційних загрозах, уникаючи яскравих і емоційних деталей, які тільки нагнітають страх.
Треба казати: "Не йди до лісу без дорослих — там можна заблукати і загубитися", "Погані люди можуть вкрасти тебе" замість: "Не йди до лісу — там бабайки, злі вовки і маніяки","Погані люди тебе заберуть, відведуть у страшний підвал і будуть там тримати у клітці, а потім з'їдять".
Пояснюйте поступово
Якщо розповісти відразу все, є ризик, що дитина засвоїть лише крихітну частину. Або, що ще гірше, заплутається і запам'ятає не так, як потрібно. Краще поділити розмови про безпеку на теми і прив'язувати їх до ситуацій. Наприклад: йдете вулицею — обговоріть правила дорожнього руху, поїхали на пляж — розкажіть про безпеку біля води.
Ретельно добирайте слова і контролюйте емоції
Дитина зчитує емоційний настрій батька, тому розповідати потрібно спокійно, а не суворо або збуджено.
Намагайтеся уникати слів, які можна розтлумачити декількома способами. Наприклад, "незнайомець" — невдале, і ось чому. Якщо ви скажете дитині, що вона повинна остерігатися усіх незнайомців, вона просто почне боятися нових людей. А недоброзичливці зможуть скористатися простим трюком: розповісти про себе і припинити бути незнайомцем. Крім того, іноді небезпека для дітей може виходити і від знайомих людей.
Краще розповісти дитині про те, що світ багатогранний і люди можуть бути різними — і знайомі, і чужі. Навчіть її правилам особистої безпеки, які порушувати не можна:
"Не бійся висловлювати емоції"
Якщо дитині не подобається, що хтось обіймає її, садить на коліна або намагається зацілувати, вона повинна прямо про це сказати. Навіть якщо це член родини.
"У тебе є особисті кордони, їх не можна порушувати"
Поясніть, що таке статева недоторканність. І обов'язково попросіть дитину розповідати про дивну поведінку з боку дорослих — знайомих і незнайомих.
"Не бійся говорити "ні""
Якщо незнайома людина просто підійшла до дитини на вулиці і завела бесіду, запропонувала сісти до неї у машину або сходити у гості, вона повинна вміти дати чітку відмову.
"Прислухайся до себе"
Якщо дитині не подобається якийсь дорослий, вона може з ним не спілкуватися без докорів сумління.
Дайте дитині пофантазувати
Задавайте питання і просіть відповісти на них. Наприклад: "Як ти думаєш, що буде, якщо помацати вогонь?" або "Хто з людей на вулиці здається тобі поганою людиною? Чому?" Свої самостійні висновки дитина запам'ятає краще, особливо якщо ви їх похвалите. Таким чином ви підведете її до усвідомлення ситуації, а не будете просто встановлювати заборони.
Не перетворюйте обговорення безпеки на серйозну розмову
Краще розповідати про правила між справами, поки йдете кудись, обідаєте або готуєтеся до сну. Можна навіть перетворити пояснення на гру, так дитині буде простіше запам'ятати.
Наприклад, зіграйте у "Можна — не можна", як у "Їстівне — неїстівне". Кидайте дитині м'яч і називайте правильні та неправильні дії: якщо робити це безпечно, м'яч потрібно ловити, якщо ні — відкидати. При цьому обов'язково періодично міняйтеся ролями, щоб кожен міг поводити.
Крім розмов та ігор, можна дивитися мультфільми і читати дитячі книги з правилами. Така розважальна форма захопить дитину, і вона з більшим бажанням буде освоювати безпечну поведінку.
Навчіть ставити питання і просити про допомогу
Просіть дитину ставити питання, коли їй щось незрозуміло або вона чогось не знає. Спокійно на них відповідайте, навіть якщо вона запитує те, про що ви говорили вже кілька разів. Пам'ятайте: головна ваша мета — навчити дитину безпечній поведінці, а не просто видати їй інформацію.
Якщо вас немає поруч, припустимо тому що дитина загубилася, вона повинна знати, до кого з дорослих можна звернутися по допомогу у дитячому садку, школі, на вулиці, у метро і так далі. Поясніть, що серед незнайомців є люди, яким можна довіряти, наприклад співробітникам у формі — продавцям, службовцям банку, поліцейським медикам. А якщо їх поблизу немає, краще звернутися по допомогу до перехожих з дітьми, бабусь або сімейних пар.
Не сваріть дитину за крики на вулиці. Вона повинна знати, що галасувати і бігати не соромно, і, якщо якісь невідомі дядько або тітка спробують її відвести з собою, вона повинна привернути до себе увагу.
Не сваріть за помилки
Не сваріть і не карайте дитину, якщо вона через незнання піддала себе небезпеці, наприклад, полізла рукою у розетку або взяла цукерку у незнайомця. Замість криків і погроз потрібно сісти та спокійно пояснити, чому цього робити не можна.
Вчіть на власному прикладі
Якщо батько наполягає, що переходити дорогу можна тільки по зебрі або на світлофорі, він і сам не повинен перебігати вулицю у недозволеному місці. Говоріть, що не варто їздити у ліфті з чужими людьми, — і самі не заходьте, коли їдете з дитиною.
