Наш світ безжальний до інтровертів, адже для успіху практично у будь-якій справі потрібні соціальні навички. Їх можна отримати за допомогою регулярної практики, але от чи стане людина комфортніше почуватися у суспільстві при цьому? Розбираємося, чи можна перемогти у собі інтроверта і навчитися бути соціальною людиною, інформує Ukr.Media.
Немає екстравертів і інтровертів у чистому вигляді
Концепція екстраверсії та інтроверсії не настільки вже й стара — терміни вигадав і популяризував Карл Юнг у 1920-1930-х роках. Він визначив їх як поведінкові типи. За Юнгом, екстраверсія характеризується "концентрацією інтересів на зовнішніх об'єктах", а інтроверсія — "спрямованістю життя на суб'єктивний психічний зміст".
Характеристики інтроверсії і екстраверсії у різних формах входять до більшості психологічних тестів і типологій: модель "Велика п'ятірка", теорія особистості Айзека, типологія Майерс-Бріггс.
Зараз вчені продовжують досліджувати екстраверсію і інтроверсію: наприклад, їх цікавить те, чи обумовлені ці якості біологічними факторами.
Розуміння екстравертів і інтровертів у масовій культурі дуже спрощене. Насправді інтроверти необов'язково сором'язливі, а екстраверти — розкуті.
За словами клінічного психолога Джоша Клапоу, інтроверти обробляють інформацію і приймають рішення про те, як взаємодіяти зі світом, у більш відокремленій внутрішній манері. Це зовсім не означає, що вони антисоціальні, не впевнені у собі, стривожені. Просто соціальна подія забирає у них значно більше енергії, ніж у екстравертів.
Світ належить екстравертам
Багато психологів сходяться на думці, що більшість людей чергують екстраверсію і інтроверсію залежно від ситуації. Американський психолог Едмунд Конклін запропонував спеціальний термін — амбіверсія. Це стан між екстраверсією та інтроверсією. Вважається, що більшість людей є амбівертами.
Ми живемо у суспільстві, яке заохочує екстраверсію, тому часто саме бажання бути прийнятими соціумом спонукає людей з домінуючими інтровертними рисами змінюватися.
Все, починаючи з робочої сфери і закінчуючи громадським простором, стимулює у людях екстраверсію: хочеш підвищення — будь активним, висловлюй ідеї, бери участь у презентаціях; щоб почати будь-які відносини, теж доведеться вийти із зони комфорту. Доктор Клапоу називає це "соціальною необхідністю".
Дослідження 2020 року, опубліковане у Science Direct, опитало понад 800 студентів та дорослих. Більшість з них відповіли, що хотіли б бути більш екстравертними, свідомими і емоційно стабільними.
Хоча інтроверсія — абсолютно нормальна характеристика особистості, таким людям складніше вбудовуватися у соціум, а тому доводиться проявляти екстравертні риси, іноді це відбувається неусвідомлено.
Прикидайся, а потім звикнеш
Інтроверт цілком може розвинути у собі екстравертні риси, якщо захоче цього, вважає психіатр Еріка Мартінес. При цьому у всіх це відбувається по-різному: одні інтроверти стають більш відкритими у суспільстві, але ніколи не почуваються комфортно серед людей; інші з часом звикають, приймають екстраверсію і навіть знаходять у ній задоволення.
Все це не означає, що відкрита поведінка зробить інтровертів більш екстравертними за своєю природою. Швидше, навіть якщо людина навчиться отримувати задоволення від спілкування, вона все одно буде втомлюватися від нього більше, ніж екстраверт.
"Вони можуть навчитися демонструвати екстравертну поведінку, керувати своєю тривожністю, але це не змінить їх фундаментальну природу. Їх темперамент досі ще буде схилятися до інтровертності, і їм, ймовірно, знадобляться періоди відпочинку, щоб відновитися після екстравертності". — каже доктор Мартінес.
Має значення і те, у якому віці людина вирішує стати більш екстравертною. Багато досліджень показують, що більшість фундаментальних особистісних рис формуються до 30 років, а після залишаються стабільними і зазнають лише незначних трансформацій. Це означає, що дорослій людині знадобиться набагато більше зусиль, щоб змінити свій стиль поведінки, ніж молодій.
Як пояснює доктор Клапоу, навіть якщо інтроверт удосконалив свої звички, щоб стати більш екстравертним, швидше за все, він повернеться до своєї звичайної поведінки у момент, коли буде напруженим, стривоженим або сильно втомленим. Це називається "резервним станом". Якщо ви інтроверт, який проявляє екстравертні риси, у стресовій ситуації ви напевно знову почнете поводитися інтровертно.
Інтровертам є сенс розвивати екстравертні звички, щоб краще почуватися у соціумі, але не варто забувати про свою природу і ігнорувати потребу в усамітненні.
