Психологи розповіли, як боротися з постійним почуттям провини

Почуття провини переслідує нас постійно. Ми можемо відчувати його у всіх сферах, які тільки існують: робота, їжа, відносини з оточуючими і партнером, політичні погляди. Навіть власні почуття здатні викликати в нас гострий напад почуття провини. Якщо ви хочете нарешті перестати відчувати себе винними — читайте наш матеріал, інформує Ukr.Media.

Звідки береться почуття провини

Почуття провини — відчуття, що ви у якийсь спосіб нашкодили оточуючим або собі своїми вчинками, думками, бажаннями. Спочатку почуття провини як негативна емоція направлено на те, щоб людина захотіла виправитися. Якщо ви випадково наступили на ногу в метро сусідові або без стуку увійшли в кабінет, де відбувалася важлива зустріч, швидше за все, вам стане незручно. Почуття провини змусить вас попросити вибачення, і інцидент буде вичерпаний. Зовсім інше — ірраціональне почуття провини. Воно виникає, коли ви, наприклад, з'їдаєте пакет фастфуду на вечерю, хоча навколо всі тільки і говорять, наскільки він шкідливий. Але ви дійсно хочете його з'їсти і вже їсте. Розуміння "як треба" бореться з бажанням "як хочеться". Що вибрати?

Людина може буквально постійно відчувати себе винною. Дитячі спогади служать найсильнішою для цього базою. Раніше, в дитинстві, ви не хотіли обіймати родича при зустрічі, і вас за це соромили. Ось ви виросли і, як і раніше, не горите бажанням спілкуватися з нецікавими вам людьми — почуття провини через це завжди супроводжує вас. З дитинства нам вселяють, як важливо бути "хорошими" і "правильними". Тільки правильнішими ми від цього не стаємо — живемо як хочемо, але з почуттям провини.

Моя "погана поведінка" говорить про те, що я погана людина.
Я зробив те, чого не повинен був робити (або не зробив те, що повинен був зробити), і це не відповідає моїм стандартам моралі.

Як зрозуміти, що ви відчуваєте саме почуття провини

До "симптомів" почуття провини відносяться:

чутливість до наслідків будь-якої дії;
тривога через побоювання прийняти неправильне рішення;
низька самооцінка або, навпаки, дуже завищена;
уникнення емоцій.

Почуття провини часто плутають із почуттям сорому. Вина йде зсередини — вона не даремно по-іншому називається "муками совісті". Сором же — емоція, пов'язана з суспільством і його порядками, культурою. При цьому сором — досить швидкоплинна емоція, оскільки пов'язана з іншими людьми. А почуття провини народжується всередині і може супроводжувати людину довгий час.

Людям з депресією властиво відчувати нераціональне почуття провини разом із безпорадністю, відсутністю мотивації, смутком і занепадом сил.

"Почуття провини часто служить регулятором кордонів у відносинах з оточуючими. Буває, що почуття провини допомагає нам усвідомити, що десь була допущена помилка, десь ви були неправі. Тоді відкривається можливість принести вибачення, визнати свою недосконалість, запропонувати рішення, як усе виправити. Але є і деструктивне почуття провини. Воно супроводжує людину незалежно від скоєних проступків. Це нав'язливий стан, в якому людина перебуває перманентно. За постійним почуттям провини може ховатися страх бути неприйнятим, страх самотності, бажання відчувати себе потрібним", — ділиться Каріне Аванесян, практикуючий психолог.

Що робити, якщо ви постійно відчуваєте на собі провину

Людині хочеться, щоб її любили, поважали і приймали. Це базові потреби, дуже важливі для душевного благополуччя. Однак, те, за що ми звинувачуємо себе, дуже часто ніяк не змінює нас у гіршу сторону.

Провина часто народжується від надмірної строгості до себе. Як часто ви дозволяєте собі те, що дійсно любите? І чи завжди ви любите те, що робите? Зайва строгість до себе не лише травмує душу, але і веде до накопичення бажань. Відома історія: місяць забороняти собі чипси, а потім з'їсти цілий пакет за вечір. Не слід звинувачувати себе — краще розібратися, чого саме вам не вистачає. Можливо, зовсім не чипсів.

Постарайтеся виділити ситуації або події, в яких ви відчуваєте провину. Не подзвонили батькам, вирушили на легковажне побачення, пропустили кілька тренувань поспіль, забагато працюєте або, навпаки, вирішили зробити перерву в справах.

Випишіть хоча б десять ситуацій, у яких ви відчуваєте провину без явних причин. Подумайте, з чим пов'язане почуття провини в кожній ситуації, і запишіть поруч. Наприклад:

провів весь день у ліжку у вихідні — я повинен бути продуктивним, а поводжуся як ледар;
уже тиждень не говорив з мамою — хороші діти повинні цікавитися, як справи у батьків;
відправився на тіндер-побачення — правильні відносини не починаються зі спілкування в Інтернеті.

Постарайтеся проаналізувати переконання, які провокують почуття провини. Звідки вони взялися? Ви справді так думаєте?

Уявіть, як ви будете себе відчувати без почуття провини. Чи стане вам нудно або настане полегшення? Навіть у цьому може критися розгадка.

"Запитайте себе: це сталося через мене? Чи можу я якось вплинути на цю ситуацію не на шкоду собі? Необхідно визнати, що ваше почуття провини деструктивне. Це невротичний стан, який заважає відчути щастя і благополуччя", — розповідає Каріне Аванесян, практикуючий психолог, сімейний системний терапевт.

Часто за почуттям провини ховається страх втратити любов оточуючих. Тут спрацьовує схема: я відмовив або зробив помилку — значить, я поганий. Мене вважатимуть поганим і не будуть любити. Я залишуся один.

Залишатися одному страшно, тому в кожному зручному і незручному випадку включається почуття провини і бажання перед усіма вибачатися і бути винним. Людина готова нести будь-які моральні, тимчасові і матеріальні збитки, аби залишатися хорошою в очах інших. Аби її любили.

Замість того, щоб боятися втратити любов оточуючих, навчіться давати собі цю любов самі. Частіше нагадуйте собі, що почуття провини — насправді страх втратити любов оточуючих. Говоріть собі: