Кохання уявляється нам таємницею, загадкою, тонкою матерією, однак, і це почуття можна пояснити з наукової точки зору. Спробуємо розібратися!
Кохання і шоколад не існують окремо
Хімічна речовина під складною назвою фенілетиламін відповідає за прояв таких емоцій, як симпатія і любовний потяг. Тобто іншими словами, чим більше цього "продукту" у вашому організмі, тим частіше ви схильні до спонтанних захоплень. Виявляється, фенілетиламін у надлишку міститься у шоколаді, та й взагалі у різних солодощах, тож ласунам, зазвичай, доводиться закохуватися набагато частіше, ніж прихильникам здорового харчування. Замисліться, можливо, проблеми з особистим життям у вас у тарілці?, інформує Ukr.Media.
Метелики у животі — це адреналін
Погодьтеся, нерідко у вас виникало відчуття, що під час одного лише погляду на кохану людину у животі починають літати ті самі горезвісні метелики. Насправді це відчуття зовсім не метафора, яка вигадана невиправними романтиками, — завдяки стресу, який ви відчуваєте під час наближення об'єкта свого обожнювання, ваш організм починає виробляти адреналін. Так-так, той самий, який виникає під час польоту на парашуті або стрибка з трампліну у басейн. Ось і пояснення для "ворушіння" в області живота. Приголомшливе почуття, чи не так? Навіть якщо це пояснення виглядає занадто банальним.
Ваші зіниці розширюються, коли ви дивитеся на об'єкт кохання
Вчені довели, що під час погляду на людину, яка є для нас симпатичною, наші зіниці розширюються, як після алкоголю або через... сильний біль. Розмір зіниць при цьому може у 4 рази перевищувати нормальний! Виявляється, такий погляд викликає в іншої людини цілком реальне, фізичне звикання.
Часто у подружжя збігається ДНК
Протилежності притягуються? А ось і ні! Американські вчені довели, що притягуються саме схожі люди, принаймні, за аналізом ДНК. Тож тепер, коли хтось спробує вам повідомити, що зустрічаються двоє закоханих завдяки долі — не слухайте! Фахівці стверджують: зазвичай, пари створюють ті, у кого схожі ДНК. І ніяких протилежностей!
Кохання — найефективніше знеболююче
Дивно, але кохання вважається одним з кращих знеболюючих засобів у світі. У пар, які постійно обіймаються, спостерігається значне збільшення у рівня окситоцину в організмі, який допомагає тілу полегшити біль, а іноді здатен повністю позбавити, наприклад, від головного болю. До речі, якщо психологічний зв'язок між двома закоханими людьми по-справжньому сильний, то світле почуття здатне полегшувати страждання навіть на відстані.
Кохання спричиняє сп'яніння у прямому сенсі цього слова
Британські вчені не відстають від американських і своєю чергою знайшли доказ того, що закоханість схожа на алкогольне сп'яніння. Усе це завдяки окситоцину — гормону любові. Саме він змушує нас губитися у просторі, викликає запаморочення і погіршує зір.
Але так само як і алкоголь, окситоцин може не лише викликати почуття ейфорії, але й провокувати необґрунтовану агресію.
Існує хвороба, яка перешкоджає романтичному коханню
Ми добре знаємо, що існує багато факторів, які здатні вплинути на наше лібідо, позбавити нас можливості відчувати задоволення від статевого контакту. Але чи знали ви, що існує свєрідна хвороба, яка не дозволяє нам закохуватися?
Захворювання називається гіпопітуїтаризм, за якого організм не в змозі виробляти певний тип гормонів, що відповідає за любовний настрій. Одним з драматичних результатів цього рідкісного захворювання може стати нездатність відчувати повний спектр відчуттів, які властиві закоханості. На жаль, ліки від хвороби неромантичності досі ще не знайдені, зате існує цілий спектр препаратів, які здатні нормалізувати рівень гормонів у організмі.
Кохання має багато спільного з обсесивно-компульсивним розладом
Попри усю чарівність романтичної ейфорії, кохання може мати і деякі побічні ефекти. Закоханість сприяє підвищенню рівня кортизолу, гормону стресу, і зниженню серотоніну, який сприяє формуванню почуття загальної задоволеності. Саме тому настільки часто під час закоханості наша ейфорія змінюється на стан глибокої пригніченості. Поєднання цих двох побічних ефектів і може викликати такі симптоми, як обсесивно-компульсивний розлад, а рівень серотоніну у мозку може впасти на цілих 40 %, що є клінічним випадком.
