Кілька поколінь поспіль наших хлопчиків виховують жінки-мами і бабусі. Вплив батька в культурі неяскраво виражений. Вони опікуються, підказують, рятують, одружують, розводять, пропонують бути «хорошим хлопчиком», щоб було за що любити. Зрештою багато представників так званої сильної статі страшно бояться звичайних на вигляд речей, інформує Ukr.Media.
Здрастуй, мамо!
У дитинстві хлопчикові вселяють, що він повинен бути супергероєм, інакше він ганчірка. Але при цьому вимагають бути слухняним. Подвійне послання підриває дитині мозок. Тим більше що мама паралельно чморить його батька. Тому дорослі чоловіки погано переживають гнів начальства і нахмурені брови дружини. Краще взагалі нічого не робити, ніж почути в підтексті, що "у тебе вічно все криво, йди звідси!"
Якщо ви заміжня за таким «хлопчиком», вселяйте йому, що всі мають право на помилку і гірше від цього не стають. І "залізний хлопець" вам зовсім не подобається — Ви не хочете спати з "універсальним солдатом".
Дорослі хлопчики бояться засмутити маму. Навіть якщо вони мало спілкуються, навіть якщо говорять, що це страшна жінка, і навіть якщо її вже немає на світі. Мама — перша і головна любов, коріння якої йдуть з пуповини в мозок. Чоловіки завжди "розмовляють" з мамою. Навіть тоді, коли в помсту їй знаходять дівчат, не схожих на неї. А насправді схожих, але про це вони здогадуються пізніше, на прийомі у психотерапевта.
Психологи рекомендують дружинам ніколи не критикувати матерів обранців, не піддакувати в тих випадках, коли чоловік скаржиться на неї. Іноді (але нечасто!) проявлятися в ролі матері для свого чоловіка. Це коли турбота, прийняття, теплі шкарпетки і пиріжки в ліжко.
На полі не воїн
Дорослі хлопчики страшно бояться бути відкинутими. Саме тому трапляється так, що красиві жінки не мають натовпів шанувальників, хоча здавалося б! Чоловік, якщо він не відноситься до рідкісного типу альфа-самців, боїться відмови. Деякі, зазнавши в дитинстві травму відторгнення, бояться близькості. Тому, почавши відносини, раптом їх переривають: "нехай краще я сам піду, ніж мене кинуть".
Цей страх пов'язаний знову ж з матір'ю. Спочатку її забирає у хлопчика батько. Потім, ставши підлітком, хлопець залишає її сам, йдучи в дорослий світ чоловіків. Страх бути відкинутим пов'язаний ще й з тим, що від хлопчика вимагають бути супергероєм. Але якщо тебе відкидають — значить, ти не супер. І не герой зовсім. Рекомендація дівчатам: концентруйтеся на позитивних рисах свого партнера, вдячністю, прийняттям роздувати з позитивної мухи слона. Так чоловік знаходить опору у своїй жінці.
З'ясування стосунків ("чого вона хоче?!") — черговий страх. Жінки рідко говорять конкретно, чітко, так, щоб було зрозуміло. "Нічого не сталося" — а у самої кам'яне обличчя і губи ниточкою. "А здогадатися не можна було?!", "Нам треба поговорити" — після цих фраз чоловік впадає в стан дитини, і єдиний маневр, який йому хочеться зробити, — втекти, змитися. Рекомендуємо дівчатам прокачувати навик структурної мови. Говорити про те, що не подобається, "я — повідомленнями", чітко, ясно, коротко (!). Чоловічий мозок заточений на вирішення завдань, а не на слухання мегапослань, сенс яких вислизає від них вже на третій хвилині.
Чоловік боїться бути обдуреним своєю жінкою. Його вже "зраджувала" мати, коли вибирала батька. І коли сказала малюкові, що не вийде за нього заміж. Є ж тато! Ви ж пам'ятаєте, що більшість хлопчиків у віці до п'яти років хочуть одружитися з мамою?..
Вибери мене
Здатися некомпетентним — ось що ще страшно для чоловіків. Саме тому вони блукають по незнайомих дорогах, але не питають в інших вірний шлях. І коли дружина проявляє бурхливу ініціативу, біжить з картою в руках до заправника на бензоколонці, її чоловік відчуває себе приниженим. Хоча, можливо, це почуття він не усвідомлює, йому погано, і він страшно злиться.
Коли до психолога на консультацію приходять незаміжні дами із запитом: «що зі мною не так, заміж не беруть», з'ясовується цікаве. Зазвичай, це сильні жінки, які не поважають чоловіків як клас, які вважають себе кмітливішими, ніж «ці тюфяки». При цьому вони шукають чоловіків, але притягують нюнь. Тих самих "тюфяков". Все вірно. Чоловіки, які чогось домоглися в соціальному контексті, не терплять жінок, що вказують своєю поведінкою на їх уявну некомпетентність.
"Так що ж тепер?! Прикидатися слабкою дурепою?!"- вигукне хтось. Не прикидатися і не дурепою. А просто затихати, не змагатися, не транслювати поведінкою, інтонацією свою ілюзорну перевагу.
Не витримати конкуренції — та ще страшилка! Тому забудьте порівняння свого партнера з кимось іншим. Навіть подумки не кажіть: "Ну ось, інші чоловіки своїм дружинам автомобілі змінюють кожен сезон! А мій — лузер... "вісімдесят сім відсотків інформації ми отримуємо невербальним шляхом. Невпевненість в собі, вирощена мамою порівнянням сина з іншими хлопчиками, причина багатьох чоловічих страхів. Чоловік сумнівається багато в чому — і в статусі, і в грошах, і у своїх здібностях в ліжку. Не розповідайте йому про інших — тих, хто був до нього. Тих, хто є поруч.
Бути осміяним жінкою, яку любиш, теж сильно лякає представників сильної статі. Образ незворушного супергероя щільно засів у несвідомому. Смішний слабак і невдаха — це антисекс. Такого не люблять кращі жінки Землі. Тому, навіть якщо у вас відмінне почуття гумору або ви так вважаєте, залиште жартування над своїм партнером. Жартувати можна і потрібно в принципі, але не саркастично піддягати, видаючи пасивну агресію за гумор.
Самотність
Це вражаюче, але чоловіки вразливі на самоті. Вони люблять стабільність, сталість, комфорт рідного гнізда. Саме тому одружені чоловіки рідко йдуть від дружин. В їх головах кардинальні зміни пов'язані з болем, а чоловіки його погано переносять. Краще залишитися там, де все зрозуміло.
Коли ми самі залишаємо своїх чоловіків, ті страждають по повній програмі — з відкиданням, невірою, люттю. Рани довго кровоточать, якщо прихильність була сильною. А далі чоловіки роблять висновок, що жінкам не можна довіряти. І наступних партнерок вибирають за принципом: зате надійна. Дівчатам на замітку: саме ті чоловіки, які прожили в шлюбі досить довго і недавно розлучилися, найохочіше вступають в новий союз.
Хоча при цьому в цілому вони бояться змін. Неодружені — весілля. Страх втратити свободу перемішується зі страхом відповідальності. За себе-то важко відповідати, а тут ще за когось іншого.
Ті, чиї батьки розлучилися (не через скандали і пияцтва), бояться власного розлучення. І того, що у них заберуть дітей. Тому їм страшно одружитися. Заспокоїти дорослих хлопчиків можна, показавши плюси сім'ї. І те, що ні свобода, ні друзі, ні хобі нікуди не зникають.
І вишенька на торті! Та-дам! Чоловіки дуже бояться старості. При цьому на них не закінчується попит, у них немає целюліту, а сивина багатьох навіть прикрашає. І все ж один з найпотужніших чоловічих страхів — це зміни, які несе вік. Конкуренція з молодими самцями. Безпорадність. Незатребуваність. Чоловіки, на відміну від жінок, не задовольняються наявністю дітей і онуків.
Нам залишається бути мудрими, іноді терпіти перепади настрою свого дорослого чоловіка. Його спроби перевірити, чи реагують на нього, такого чарівного, юні феї. Нехай перевіряє. Незабаром він повернеться, розчарований, щоб почути від своєї жінки, який він най-най…
