Право на помилку: чим небезпечний синдром відмінника, пояснили психологи

Бажання завжди все робити ідеально у поєднанні із залежністю від оцінки оточуючих може свідчити про так званий синдром відмінника, повідомили психологи. Вони попередили про його ознаки та небезпеки, інформує Ukr.Media.

Експерти назвали синдромом відмінника стан, коли людина постійно шукає схвалення, хоче заслужити похвалу, зациклена на ідеальності і при цьому панічно боїться зробити помилку і зазнати невдачі. До характерних ознак цього симптому психолог віднесла:

• гіпервідповідальність,
• прагнення все доводити до досконалості, навіть якщо в цьому немає потреби,
• перебільшення наслідків будь-якої досконалої помилки, навіть найменшої,
• знецінення своїх успіхів та невміння радіти здобуткам інших,
• знецінення власних досягнень та постійний страх невдачі,
• надмірна залежність від оцінки оточуючих.

За словами психологів, якщо результати зусиль людини із синдромом відмінника не були оцінені як бездоганні, весь її внутрішній світ руйнується, навіть якщо зовні він виглядає спокійним. Подібні переживання призводять до надмірної психічної перенапруги і, як наслідок, розвитку проблем із ментальним здоров'ям.

По суті, страждаюча синдромом відмінника людина перебуває у постійній гонитві за схваленням, намагається заслужити прийняття та любов оточуючих, щільно затиснувши саму себе у лещатах ідеальності. Ця стислість «читається» і через тіло, сигнали якого людина звикла пригнічувати задля досягнення максимальних результатів. Вона не може проявити себе на всі 100 відсотків, бо не вірить, що її можна любити такою, якою вона є, без п'ятірок у табелі успішності.

Однак, як зазначили фахівці, у дорослому житті людині ніхто «не ставить оцінки в щоденнику», тому роль найсуворішого і найвибагливішого вчителя і критика виконує тільки вона сама. У неідеальному світі іноді краще щось зробити «на трієчку» і продовжувати рухатися вперед, ніж тупцювати на місці і страждати через неможливість досягти бездоганного результату, підсумували експерти.