Батьки відіграють важливу роль у формуванні поведінки та розвитку своїх дітей. Вони є ключовою ланкою у створенні емоційного та психологічного середовища, яке надає значний вплив на дитячу психіку та розвиток особистості. Відносини між батьками не лише моделюють зразок взаємодії та комунікації для дітей, а й можуть створити основу для формування їхніх майбутніх відносин та поведінки, інформує Ukr.Media.
Один із цікавих підходів до аналізу стосунків у сім'ї — це трикутник Карпмана. У рамках цієї моделі розглядаються три ролі: переслідувач, рятувальник та жертва. Припустимо, в одній ситуації батько виступає у ролі переслідувача, мати — рятівника, а діти — жертви. Це може проявлятися у вигляді батьківської агресії, материнського бажання захистити дітей та дитячої безпорадності. В іншій ситуації ролі можуть змінитись, де мати виступає переслідувачем, батько — жертвою, а діти — рятувальниками. Таким чином, відносини в сім'ї можуть розвиватися у кругообігу цих ролей.
Різні негативні ситуації у сім'ї, такі як конфліктність, насильство, булінг із боку батьків чи розлучення, можуть стати тригерами, тобто активаторами, які викликають реакцію на те, що відбувається в цьому, через те, що відбувалося в минулому. Кожна із цих ситуацій може мати свої наслідки для дитини.
На які ознаки необхідно звернути увагу, щоб зрозуміти, чи був у людини травматичний сімейний досвід, розповідають психологи.
Постійне повторення негативних сценаріїв
Людина може постійно вибирати партнерів, взаємини із якими повторюють динаміку дитинства. Партнери можуть бути різними, але ситуація завжди є однотипною: вона нагадує людині минулі травми. Наприклад, дівчина може притягувати партнерів, які виявляють агресію чи несправедливість, як це було у її сім'ї у дитинстві.
Підвищена тривожність, фобії чи постійне почуття невизначеної небезпеки
Людина, яка пережила травму в дитинстві, може відчувати підвищену тривожність у відносинах, часто хвилюватися без видимої причини або страждати від фобій. Вона може відчувати постійну небезпеку чи занепокоєння, навіть якщо навколишні умови є безпечними.
Проблеми із встановленням та підтриманням здорових відносин
Людина з травматичним сімейним минулим, наприклад, яка пройшла булінг із боку батьків, може відчувати труднощі у встановленні довірчих відносин із іншими людьми, як дружніх, так і романтичних. Вона може мати проблеми з вираженням емоцій, налагодженням близькості або підтримкою здорових кордонів у стосунках.
Психологічні розлади
Людина, яка зіткнулася з травмою, може відчувати психологічні розлади, такі як депресія, тривожність, часті перепади настрою або підвищена дратівливість. Вона може страждати від низької самооцінки, часто сумніватися в собі, перекладати відповідальність за своє життя на інших людей.
Проблеми з самооцінкою та самоповагою
Люди, які пройшли через конфлікти батьків або їхнє розлучення, можуть мати негативне уявлення про себе, відчувати почуття провини або сорому за події, що сталися в їхньому минулому. Вони можуть відчувати відчуття неповноцінності та сумніватися у своїх здібностях, занижувати свою цінність.
Ці ознаки можуть бути індивідуальними і не завжди явно вираженими. Травматичне минуле впливає на різні аспекти життя і може проявлятися по-різному у кожної людини. Щоб достовірно виявити наявність травматичного минулого і впоратися з ним, необхідно звернутися до фахівця, який проведе глибший аналіз та надасть необхідну підтримку та допомогу у процесі лікування.
В цілому, розуміння впливу відносин між батьками на дитину та усвідомлення негативної обстановки у сім'ї допомагають створити здорове оточення для дитини та дорослих. Професійна допомога та підтримка є важливими факторами у подоланні травм та здобутті емоційного благополуччя.
