Психологічні установки, які заважають бути щасливими у стосунках

У вас досі немає коханого і ви звикли звинувачувати у цьому людей навколо? Загляньте в себе, може, там криється причина самотності, інформує Ukr.Media.

"Мене нема за що любити"

Людина переконана в тому, що щирі почуття необхідно заслужити. Кохання у даному разі — нагорода за "добру поведінку". Ця програма закладається в сім'ях, де батьки виявляли емоції щодо дитини з особливих випадків — медаль в естафеті, п'ятірка у чверті.

Будучи дорослою, така людина буде боятися зробити помилку, проявляти "незручні" емоції і говорити, що відчуває. Партнера вона шукатиме собі відповідного — такого, хто дозволить "заслуговувати на любов". Але утримувати маску ідеальності довгий час — важка психоемоційна ноша, що зрештою, призведе до конфліктів, депресії чи розриву.

"Потрібно все контролювати"

Деякі з нас мріють про відносини, побудовані на довірі та принципі добровільності. Тобто ми в парі, бо обидва цього хочемо. Але в реальності досягти гармонії у відносинах не так просто.

Спалахи ревнощів, прагнення контролювати кожен крок партнера, його соціальні контакти і діяльність — все це має те ж коріння, що і боязнь зробити помилку — страх самотності.

Поширений сценарій — один із батьків зраджував іншому, внаслідок чого сім'я розпалася. Дитина, що спостерігала за ситуацією, вирішує у що б то не стало не допустити подібного у власних відносинах, виростає ревнивцем і аб'юзером.

"Партнер мені винен"

Соціальне середовище, в якому ми формуємося, диктує певні стандарти у відносинах. Подібна модель, що складається з переліку "боргів та обов'язків", нав'язується суспільством, але далеко не завжди підходить конкретній парі. Що буде, якщо жінку, яка вміє заробляти і вести бізнес, змусити присвятити себе сім'ї, а чоловіка, який чудово справляється з домашнім господарством, відправити в офіс? Навряд чи їхній човен протримається на плаву довго, адже кожен із подружжя перебуває не на своєму місці.

Якщо ви хочете, щоб партнер зробив для вас щось, потрібно це промовляти та обговорювати, але в жодному разі не вимагати в наказовому порядку.

"У мене має бути все ідеально"

Постійне прагнення недосяжного ідеалу — страх близькості з реальним партнером, який, можливо, і не має всього спектра якостей принца на білому коні, але теж здатний запропонувати руку і серце. Образ, створений у голові, не дає насолоджуватися відносинами, а концентрує увагу на недоліках: маленький заробіток, відсутність смаку, погані манери тощо.

Прагнення до постійного "поліпшайзингу" партнера також може бути симптомом одного з психічних розладів, який свідчить, що від такої людини потрібно триматися подалі.

"Завжди потрібно йти на компроміс"

"Може, якось саме розсмокчеться?" — думаємо ми, будучи переконаними в тому, що компроміс — запорука довгого та щасливого спільного життя. Партнери можуть не домовлятися один з одним, не обговорювати критичні моменти, а просто замовчувати проблему. Але осад нікуди не подіється. Він збирається, руйнуючи нас зсередини, а надалі і відносини, гострі кути яких ми намагалися згладити. Як позбутися негативних установок?

Переконання — результат внутрішньосімейних відносин. До тих пір, поки ви не виявите їх, зустрічатимете саме таких партнерів, які підтверджують цю "тезу" своєю поведінкою (або самі будете їх підштовхувати).

Зверніться до історії сім'ї та всього роду — можливо, якийсь сценарій повторюється протягом кількох поколінь, проаналізуйте стосунки, співвіднесіть їх із власними реальними бажаннями та обміркуйте план дій. Не повторюючи помилок минулого, ви згодом зможете побудувати щасливі стосунки у теперішньому.