Чи має новий чоловік матері дбати про її дітей

Багато жінок чекають, що їхні нові чоловіки виділятимуть гроші зі свого заробітку на їхніх дітей від інших шлюбів та возитимуть на гуртки замість того, щоб поспати вранці у свій вихідний. А чи повинен вітчим утримувати дітей своєї дружини від попередніх стосунків і допомагати у їхньому вихованні, інформує Ukr.Media.

«У сім'ї з дитиною чоловік бере на себе зобов'язання»

Коли чоловік вирішує стати частиною сім'ї, де вже є дитина, він у будь-якому випадку бере на себе певні зобов'язання. Надалі подружжя має обговорити, яким чином буде розподілено обов'язки та бюджет, у тому числі щодо дитини. Якщо подружжя приймає рішення про спільний бюджет, логічно, що й витрати на дитину поділятимуться відповідно.

У питаннях виховання ж позиції подружжя можуть набувати різних форм:

• Вітчим може брати участь у вихованні дитини на рівних із матір'ю. У таких випадках, зазвичай, відсутній такий поділ, як «своя» та «її» дитина, сім'я виховує дитину в новому складі.
• Вітчим може брати участь на рівні вирішення побутових питань, проте принципові рішення щодо життя дитини, чи то вибір дитячого садка, школи тощо, приймає її мати. Тобто вітчим визнає, що його дружина має перевагу у питаннях виховання, оскільки дитина насамперед «її».

Крім цього, в обох випадках можливий додатковий поділ батьківських обов'язків, що обумовлюється заздалегідь. Наприклад, мама проводить з дитиною бесіди на жіночі теми, тато допомагає вирішити конфлікти з однолітками, мама вчить дитину готувати, тато вчить кататися на велосипеді.

• Вітчим може формально бути присутнім у житті дитини, відповідальність за неї повністю лежить на плечах матері.

У цілому, вибір стратегії виховання залежить від цього, наскільки вітчим готовий включити дитину дружини у життя.

«За допомогою турботи про дитину своєї дружини чоловік демонструє любов до неї»

Подібні питання не повинні виникати, якщо ми говоримо про вітчима — людину, яка офіційно взяла на себе обов'язки щодо утримання та виховання дитини (дітей) шляхом усиновлення/удочеріння. Зазвичай, у подібних випадках дитина не спілкується з батьком та аліментів на свій рахунок не отримує. Тоді права та обов'язки вітчима стосовно дитини є абсолютно такими ж, як у рідного батька.

Якщо рідний батько здійснює свої батьківські обов'язки щодо дитини, то вітчим має право самостійно вирішити, як поводитися. Тут немає жодних правил, тому що ця людина нікому і нічого не винна.

Звичайно, вітчим може на свій розсуд брати участь у процесі виховання: дбати, дарувати подарунки, виділяти додаткові суми до бюджету. Але у цієї дитини є батьки — батько та мати, які несуть за неї відповідальність.

Трапляються ситуації, коли рідний батько є (можливо, навіть виплачує якісь суми на утримання дитини), але в житті дитини зовсім не бере участі. Жінка виходить заміж повторно, але її новий чоловік не горить бажанням брати на себе обов'язки щодо забезпечення та виховання дитини. У цій ситуації всі питання щодо дитини вирішуються на рівні домовленостей.

Так, це дуже шляхетно, коли чоловік чудово ставиться до дитини від першого шлюбу своєї дружини: забирає з дитячого садка, може піти з нею на прогулянку, оплачує відпустки і таке інше. Чоловік не повинен цього робити, але робить, тому що любить жінку і за допомогою турботи про її дитину демонструє це кохання. Він це робить за власним бажанням, а не з почуття обов'язку, тому що цій дитині він нічого не винен.

Відповідно, «рамки» фінансової та іншої участі, допомоги, подарунків визначаються чоловіком. А жінка може погоджуватися чи не погоджуватись — це її право.

«Фактично це чужа людина»

Відповідно до Сімейного кодексу законні представники неповнолітньої дитини зобов'язані її утримувати. Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини і не усиновив її, то він не вважається законним представником, незважаючи на те, що одружений з його матір'ю. Відповідно, він не повинен нести жодної відповідальності стосовно такої дитини. Фактично це чужа людина.

Якщо з матір'ю щось станеться, то закон не зобов'язує вітчима піклуватися про дитину або утримувати її. Це питання скоріше моральної відповідальності, ніж юридичної. Навіть у складній ситуації, наприклад, якщо мати потрапила до лікарні, вітчим не зобов'язаний стежити за неповнолітнім, який не є родичем: годувати, витрачати на нього час та гроші. Він може просто зібрати свої речі та піти.

Однак якщо чоловік вчинить якісь дії, які завдадуть шкоди здоров'ю дитини, то для нього настане кримінальна відповідальність. Наприклад, якщо мати поїхала, а вітчим замикає двері і залишає дитину в будинку без їжі та води, внаслідок чого неповнолітній постраждає, то це можуть розцінити як злочин. Якщо дитину нема кому передати, а чоловік не збирається про неї піклуватися, їй слід повідомити поліцію або органи опіки про те, що дитина залишилася сама.