А дехто намагається контролювати ваше життя. Наявність контролюючого батька може суттєво підірвати вашу впевненість у собі, а також утруднити реалізацію ваших цілей, мрій та інтересів. Психотерапевт Кен Фіреллер каже, що з часом це може призвести до тривоги, депресії та зниження самооцінки, оскільки ви намагаєтеся розвинути сильне, незалежне почуття власної гідності. Наявність контролюючого батька може також ускладнити формування здорових дорослих відносин через проблеми з довірою та асертивністю. Як же впоратися з батьками, що контролюють?
Кроки, які ви можете зробити, щоб обмежити негативний вплив на ваше психічне та емоційне здоров'я. Ось найкращі поради психотерапевтів:
Як впоратися з контролюючими батьками: виявіть контрольну поведінку
Перший крок до вирішення проблеми з контролюючим батьком — розпізнати його проблемні звички. "Контролюючий батько може намагатися втручатися у вашу роботу або відносини, стежити за вашими банківськими рахунками або цифровими пристроями", — говорить Фіреллер. «У них можуть бути нереалістичні очікування чи стандарти, наприклад, постійне спілкування. Вони можуть навіть викликати поліцію, якщо не можуть додзвонитися до вас протягом кількох годин, або наполягати на тому, щоб ви ходили на співбесіди разом із ними», інформує Ukr.Media.
Контролююча поведінка часто починається непомітно — наприклад, з наполегливих рекомендацій про те, з ким вам слід дружити, або з осуду вибору одягу. Так контролюючий батько починає руйнувати вашу самооцінку та віру в те, що ви здатні приймати правильні рішення без його керівництва.
Встановіть чіткі межі
Як тільки ви визнаєте, що у вас є контролюючий батько, наступний крок — почати встановлювати межі з наслідками. "Встановлення кордонів з контролюючим батьком передбачає чітке спілкування та послідовність", — говорить Фіреллер. «Почніть із визначення неприйнятних моделей поведінки та спокійно поясніть батькові, у чому полягають ці межі».
Наприклад, якщо ваш батько чекає, що зможе зв'язатися з вами, поки ви на роботі, ви можете спробувати сказати: «Я розумію, що ти хочеш зв'язатися зі мною, але я не дістаю телефону, поки перебуваю на роботі, тому до мене не можна буде додзвонитися. Якщо ти спробуєш зателефонувати чи написати в робочий час, я не зможу тобі відповісти, доки не вийду з офісу». Немає жодної гарантії, що контролюючий батько не намагатиметься переступити ваші кордони, але залишайтеся твердими. "Нагадуйте собі, що це нормально — ставити на перше місце свій добробут, і ви не погана людина, якщо ставите себе на перше місце", — каже Фіреллер.
Як впоратися з контролюючими батьками: практикуйте асертивність
Навчитися самостверджуватись — ключовий момент у боротьбі з контролюючими батьками. Це може включати спокійне вираження своїх потреб і бажань, наприклад, сказати: «Я розумію вашу точку зору, але я волію вирішувати це по-своєму». Якщо ваш батько демонструє більш прямолінійну контролюючу поведінку, психотерапевти рекомендують сказати: «Я дуже ціную вашу турботу та бажання допомогти, але мені потрібно ухвалити це рішення самостійно, і мене влаштовує все, що станеться».
Це допоможе створити емоційну дистанцію та зміцнить ваше право на автономію. Тренінг асертивності може зміцнити вашу самооцінку і допомогти вам спілкуватися більш ефективно, без агресії. Якщо це допоможе, ви можете потренуватися на іншій людині перед тим, як вступати в конфронтацію з батьком.
Віддайте перевагу турботі про себе
Дбайте про своє здоров'я, щоб краще справлятися зі спілкуванням з батьками, що контролюють. Більше відпочивайте, правильно харчуйтесь, медитуйте.
Невеликі, але значущі звички, такі як достатній сон, щоденне дихання або медитація, а також якісне проведення часу з другом можуть принести багато користі. Пріоритетні заняття з догляду за собою можуть допомогти пом'якшити стрес та емоційну напругу від спілкування з контролюючим батьком. Турбота про себе підвищує стійкість і допомагає зберегти психічне здоров'я.
Як подолати контролюючих батьків: почніть робити маленькі кроки до незалежності
Починайте робити маленькі кроки до незалежності, щоб зміцнити впевненість та зменшити контроль із боку батьків. Наприклад, ухвалення особистих рішень про свій розпорядок дня або планування прогулянок з друзями без погодження з батьками може надати вам сили. Згодом ці дії зміцнять вашу здатність керувати своїм життям та робити самостійний вибір. Фіреллер радить обмежити участь батьків у вашій охороні здоров'я та фінансах.
"Можливо, ви захочете переконатися, що ваші медичні працівники знають, що ваш батько не може отримати доступ до інформації про ваше здоров'я, якщо це не екстрений випадок, або призначити/змінити/скасувати прийом від вашого імені", — каже він. Крім того, переконайтеся, що доступ до вашого банківського рахунку відкритий тільки для вас. Якщо ви не знаєте, як це зробити, зверніться до банківського службовця.
Не розповідайте батькам надто багато
Дженніфер Келман, ліцензований клінічний соціальний працівник та психотерапевт, каже, що важливо стежити за тим, скільки інформації ви повідомляєте контролюючому батьку. «Ділітися не завжди найкращий вихід, тому що це може спричинити необґрунтовану думку», — пояснює вона.
Наприклад, якщо ви знаєте, що ваш батько дуже вимогливий до того, як ви витрачаєте гроші, ви можете приховати від нього нещодавню велику покупку. Або, якщо вони схильні надто втручатися у ваші стосунки, вони можуть виявитися не найкращою людиною для того, щоб розповісти про ваші проблеми у шлюбі. Натомість, на думку експертів, варто створити решту системи підтримки. Якщо ви підтримуєте близькі дружні стосунки та/або стосунки з іншими членами родини, у вас буде багато інших людей, до яких можна звернутися за порадою та емоційною підтримкою.
Як впоратися з батьками, що контролюють: будьте чесні, але обирайте свої битви
Залежно від ваших стосунків з батьком та його готовності відповідати за свої вчинки, ви можете захотіти поговорити з ним про те, як його поведінка впливає на вас. «Втручання їх може бути настільки природним для них, що вони можуть навіть не усвідомлювати негативного впливу», — пояснює Келман. «Поговоріть про те, що ви відчуваєте через їхні контролюючі звички, а не нападайте на них за їхні методи».
Наприклад, ви можете сказати: «Мам, коли ти намагаєшся втручатися і говорити мені, як вчинити, не попросивши допомоги, це змушує мене відчувати, що ти не вважаєш мене здатною чи не довіряєш мені. Якщо мені справді знадобиться твоє керівництво, я обіцяю, що попрошу про це». Подібна заява з набагато меншою ймовірністю змусить вашого батька оборонятися, ніж якщо ви скажете "Ти завжди кажеш мені, що робити, і мені це набридло!"
Пам'ятайте, однак, що вам не потрібно вступати в конфронтацію зі своїм батьком з приводу кожного випадку контролюючої поведінки в цей момент — насправді, спроби зробити це, швидше за все, емоційно виснажать вас. Саме тому Келман радить обирати свої битви. "Зробіть паузу, глибоко вдихніть, а потім вирішіть, чи варто вирішувати цю проблему прямо зараз", — говорить Келман.
Знайдіть психотерапевта
За словами Фіреллера, робота з психотерапевтом може бути особливо корисною, якщо вам важко встановити межі з контролюючим батьком. Робота з психотерапевтом чи участь у групі підтримки може забезпечити безпечний простір для вираження своїх почуттів та отримання перспективи. «Наприклад, сеанси терапії можуть допомогти вам вивчити коріння динаміки ваших стосунків та розробити стратегії подолання. Зовнішні системи підтримки дуже важливі для підтвердження ваших переживань та зменшення почуття ізоляції.
Якщо ваш батько готовий ходити на терапію разом із вами, Келман також радить пошукати лікаря-психотерапевта, який спеціалізується на сімейній динаміці. Під час сімейної терапії ви і ваш батько перебуватимете в нейтральному просторі, де зможете обговорити всі поточні проблеми, залікувати рани та отримати неупереджену пораду від професіонала про те, як розвинути більше довіри та поваги у ваших стосунках.
