Якщо хтось постійно робить ці 5 «дрібниць», ймовірно, перед вами король пасивної агресії

Більшість із нас — просто детективи, коли йдеться про виявлення відкритої агресії. Коли хтось кричить, грюкає дверима чи відверто грубіянить, мало приємного, але принаймні ви точно знаєте, чому ввечері у вас сіпається око. Ворог стоїть перед вами.

Є ще й пасивно-агресивні персонажі. Це можуть бути наші колеги, друзі чи навіть близькі родичі. Поруч із ними ми почуваємося ніяково. Наче в тісному взутті. Але визначити причину не вдається, і ви починаєте думати, що, можливо, самі собі це вигадали. "Може, я просто накручую?" — знайома думка?

Якщо ця ситуація трапляється з вами регулярно, скоріш за все ви маєте справу з пасивною агресією. Це явище — не що інше, як схильність виражати ворожість не прямо, а манівцями: через тонкі шпильки, похмурий вигляд, впертість або саботаж завдань.

Помітили ці 5 «нешкідливих» звичок — знайте, перед вами, швидше за все, пасивно-агресивна людина.

Вмикає режим байдужості (але хитро)

Класична «гра в мовчанку» — це повне ігнорування: людина не відповідає на запитання і навіть не дивиться у ваш бік. Психологи називають це емоційним відстороненням. Але це занадто очевидно.

Справжній профі пасивної агресії діє тонше. Ваш колега може «випадково» не привітатися з вами в коридорі. Причому робить це демонстративно «випадково». Сьогодні кивнув. Завтра — дивиться крізь вас. І ви починаєте шаленіти від здогадок: чи я щось не те сказала учора? Чи в мене пляма на сорочці? А він просто насолоджується вашою розгубленістю. Те саме пекло відбувається на нарадах: він може пропустити ваші коментарі повз вуха, але настільки непослідовно, що ви навіть не можете впевнено звинуватити його в ігноруванні.

Майстерно розсипає завуальовані образи

Коли вас лають відверто — це зрозуміло. Але пасивно-агресивна людина робить це філігранно.

Вона робить комплімент. Але після нього залишається дивний присмак. Тільки згодом до вас доходить: це була образа в гарній обгортці. Ви здаєте звіт начальнику. Колега читає і з солодкою посмішкою видає: "Ти зробила чудову роботу! Майже так само добре, як Олексій". І ви стоїте, мов обпльовані, але змушені дякувати за "комплімент".

Ще вони люблять бити по слабких місцях. Скажімо, ваша колега вдягається у дорогі бренди, а ви у звичайний мас-маркет. Якщо вона постійно і ніби ненароком згадує, що вигляд у вас, м'яко кажучи, «не дуже» — це класична тонка образа.

Ходить похмуріша за хмару (без причин)

Перебувати поруч із людьми, які постійно насуплені, похмурі чи «кислі», фізично важко. Це виснажує не менше, ніж відкритий скандал.

Така людина, якщо й відповість на ваше "Як справи?", то зробить це з таким важким зітханням, наче вона самотужки тягне на собі всі гріхи світу. Похмура колега не посміхнеться навіть тоді, коли хтось розповів жарт і весь офіс регоче. Вони тихо скаржаться на все довкола, перетворюючи атмосферу на гнітючу. Це змушує всіх почуватися пригніченими. І ви навіть не розумієте, чому.

Впирається рогом

Впертість іноді буває корисною, коли треба відстояти принципову позицію. Але тут впертість — це інструмент покарання.

Пасивно-агресивна людина буде 40 хвилин сперечатися про шрифт у презентації або колір наліпок, наводячи купу безглуздих аргументів. Ви вже готові погодитися на що завгодно, аби це припинити. Вона сперечається не заради істини. Її мета — просто вибісити вас. Це токсична впертість чистої води.

Саботує роботу (як підліток)

Ми всі знаємо, як поводяться діти у «кризові» періоди — вони просто відмовляються робити те, що їм кажуть. Але діти — це діти.

Важче зрозуміти, коли так поводиться дорослий дядько в костюмі. У вас може бути колега, який вічно знаходить спосіб уникнути роботи. Він береться за завдання, а в дедлайн робить великі невинні очі: "Ой, я думав, це на наступний тиждень" або "А хіба ти мені нагадувала?".

Іноді це може бути стрес чи звичайне відкладання справ. Але якщо це відбувається постійно і без об'єктивних причин — це свідомий саботаж і пасивна агресія.

Чому вони такі?

Така поведінка часто трапляється у дружбі та стосунках. Причини різні: глибокі комплекси, дитячі травми, банальна заздрість або просто поганий характер, помножений на бажання контролювати всіх навколо.

Як із цим боротися?

Найгірше, що ви можете зробити — це прямо сказати їм про це. Вони, ймовірно, чудово усвідомлюють, що роблять, і у відповідь лише посилять свій терор, щоб помститися.

Найкраще — просто ігнорувати. Вдавайте, що ви нічого не помічаєте. Якщо їхня поведінка вас не чіпляє, їм стає нецікаво, і вони можуть припинити свої ігри.

Якщо ж ігнорувати неможливо і це б'є по вашій психіці — тримайтеся осторонь. Попросіть пересадити вас в іншу частину офісу. Якщо переїхати не можна, зведіть спілкування до мінімуму. Спілкуйтеся сухо. Професійно. Виключно у справі. Це не залишить агресору простору для маневрів.