Притча про те, чому не варто сперечатися з дурнем, навіть якщо ви маєте рацію

Учневі, який мав рацію, дісталося дужче, ніж неукові.

Іноді люди витрачають багато сил та енергії на суперечки. Вони намагаються довести свою правоту, роблять необдумані речі. А коли час і сили витрачені, — замислюються, чи коштувало воно того.

Є велика різниця між тим, щоб відстоювати свої інтереси, боротися за своє і тими випадками, коли просто хочеться довести і показати.

Найзатятіші сперечальники і провокатори далеко не завжди бувають успішними людьми. Серед них багато токсичних людей, які заберуть ваш час, ваші сили, а ще й опустять ваш авторитет.

Притча про двох учнів

В одного суворого наставника в групі навчалися хлопчики. Був серед них найстаранніший і найсумлінніший учень Тору.

Він сумлінно виконував усі завдання, уважно слухав учителя й майже ніколи не припускався помилок у навчанні.

Але в класі була його повна протилежність — нероба і ледар Ічіро.

Ічіро, до того ж, був забіякуватий, різкий, кілька разів отримував покарання за бійку. Але все одно не змінювався. Він був племінником однієї шанованої в місті людини, тому зі школи його не могли вигнати. Просто терпіли, але оминали стороною.

Одного разу на уроці Ічіро сів неподалік від Тору.

Тору вже майже зробив своє завдання з математики й збирався його здавати. Учитель якраз ненадовго вийшов із класу.

Ічіро подивився на його аркуш.

— Ха, я бачу в тебе помилку. Два плюс два буде три, а ти пишеш, що буде чотири.

— Ні, два плюс два — це чотири. Нас цьому давно навчили в класі, — заперечив Тору. — Ти що, взагалі не слухаєш уроків?

— Я точно знаю, що буде три. Усі думають, що ти найрозумніший, але це не так. Ось я тебе й розкусив, — Ічіро почав голосно сміятися.

Тору не витримав, почав голосно доводити, наводити приклади. Зрештою обидва перейшли на крик, а потім почалася й бійка.

У цю мить до класу зайшов учитель. Він трохи поспостерігав за тим, що відбувається. Потім запитав у Тору, у чому річ.

Той почав пояснювати:

— Учителю, я відстоював правду. Ічіро каже хибні речі, ніколи два плюс два не давало в сумі три.

Учитель трохи помовчав, узяв прути. Кілька разів стьобнув ними Ічіро й добре відшмагав Тору.

— За що, учителю? — плачучи, запитав той. — Я ж відстоював правду. Ти сам нас учив, що два плюс два — це чотири…

— Бувають різні покарання, — сказав учитель. — Ічіро я покарав кількома ударами за його незнання й невігластво. І тебе я добре відшмагав не за те, що ти продемонстрував знання. А за те, що своєю дурною й упертою поведінкою знецінив ті знання, які в тебе є. Завжди зневагу та сміх викликає дурень. Але ще більшу зневагу викликає той, хто намагається його переспорити. У цій суперечці він убиває свій розум і гідність.

Цікаві статті
Зараз читають
В тренді
Свіжі