У той же час експерти зазначають, що в ході 30-річного періоду в роки успішного економічного розвитку доходи найбіднішої частини населення періодично зростали, проте темпи зростання значно відставали від збільшення стану самої багатої частини суспільства. У роки кризи доходи малозабезпеченої групи населення падали.
Найбільш сильним розрив у становищі цих двох груп населення опинився в США, Фінляндії, Ізраїлі, Новій Зеландії та Швеції. Найменшою мірою явище проявлялося у Франції, Бельгії та Нідерландах. Двома єдиними країнами, де скасовано зниження нерівності в зростанні доходів, стали Греція і Туреччина.
Посилення нерівності в доходах негативно позначається на зростанні економіки
Так, це явище призвело до втрати понад 10% темпів розвитку Мексики і Нової Зеландії, приблизно 9% ВВП втратили Великобританія, Фінляндія та Норвегія, 6-7% - США, Італія і Швеція.
В той же час більш сприятлива ситуація з розривом у доходах населення в умовах економічної кризи сприяла збільшенню ВВП в розрахунку на душу населення в Іспанії, Франції та Ірландії.
На думку експертів, існує значний розрив у рівні споживання 40% сімей з низькими доходами і іншою частиною населення. При цьому дана група сімей виявляється і в ситуації, коли її представники не можуть забезпечити високого рівня інвестицій в освіту своїх дітей, що перешкоджає їхньому просуванню по соціальних сходах.
Рівень успішності дітей з таких сімей знижується відповідно із збільшенням розриву в доходах з багатою частиною населення
Проведене дослідження показало також, що такі заходи влади по боротьбі з нерівністю як збільшення оподаткування більш багатих громадян і різні форми перерозподілу доходів «не позначаються негативно на економічний розвиток країн». Організація підкреслює важливість проведення соціальної політики, спрямованої на підвищення доходів 40% населення, що відноситься до групи з низькими доходами. Також необхідно сприяти утворенню та професійного навчання її представників, поліпшення їх медичного обслуговування.
