Науковим дослідникам зі Сполучених Штатів Америки вдалося вивчити останки людей, які жили ще в Середні століття для того, щоб зрозуміти, як періоди голодування позначилися на подальшій долі людини.
Американським вченим вдалося провести дослідження останків древніх людей, які жили на території столиці Великобританії під час епідемії страшної хвороби – чуми. Експерти знайшли дві ознаки стресу, який переживали люди під час епідемії страшного захворювання і подивилися наскільки часто вони зустрічаються у двох групах поховань.
Отримані вченими результати були доволі суперечливими.
У важкі часи частіше, ніж у благополучні, зустрічається перша ознака стресу — гіпоплазія емалі. Другий індикатор — розростання кісткової тканини.
«Вважається, що розростання кісткової тканини — це найгірше, що відбувається з людьми, у яких є проблеми зі здоров'ям, — продовжує Юссі. — Але, як показує наш ксперимент, люди, у яких його знайшли, були здорові і ніяких патологій і відхилень виявити не вдалося. Потрібно кілька тижнів, щоб наростити кістки. Тому, якщо подія, що викликала стрес, було досить значним, щоб привести до смерті людини, нам навряд чи вдасться дізнатися про це за станом кісток».
Нагадаємо, що результати роботи можуть допомогти авторам дослідження простежити, як суспільство відновлюється після епідемії чи голоду, і як норми культури впливають на наслідки їх відновлення.
