Під час зіткнення двох зірок в сузір'ї Оріона стався мега-потужний вибух. Науковцям вдалося зафіксувати ефектне і яскраве зображення, на якому видно надпотужний вибух після зіткнення двох молодих зірок, які розірвали на шматки свої "зоряні ясла" - сферу зореутворення

Вибух, що стався близько 500 років тому в сузір'ї Оріона, викинув у міжзоряний простір гігантські струмені розжареного пилу й газу, передає Ukr.Media.

Дослідники кажуть, що під час цього вибуху було звільнено стільки енергії, скільки Сонце випромінює за 10 млн років.

Детальний опис події опубліковано в журналі Astrophysical Journal.

Переважно масштабні вибухи в космосі пов'язують з надновими - вибухами, якими закінчуються життєві цикли величезних старих зірок.

Але на цьому зображенні видно вибух, що стався на самому початку цього циклу.

Зірки народжуються з масивних хмар газу, які стискаються під впливом власної гравітації. Група молодих зірок почали формуватися на відстані 1,5 тис. світлових років від Землі, в регіоні космосу з назвою Молекулярна хмара Ореона 1 (OMC-1).

Внаслідок гравітації ці протозірки летіли назустріч одна одній з дедалі вищою швидкістю, аж поки близько 500 років тому дві з них черкнулися боками або зіткнулися "чолом до чола", породивши потужний вибух, що викинув у космос газ і пил зі швидкістю понад 150 км/с.

Сліди цього вибуху дослідники вперше помітили ще в 2009 році. Тепер, за допомогою Великого міліметрового радіотелексопа Атаками (ALMA), розташованого на півночі Чилі, астрономам вдалося побачити це зіткнення у високій роздільній якості.

"Те, що ми бачимо в цій колись спокійній сфері зіркоутворення, можна назвати космічною версією феєрверків на День незалежності, з гігантськими шлейфами, що розлітаються в усіх напрямках", - каже провідний автор дослідження, професор Джон Баллі з Університету Колорадо.

Науковці виявили нові дані про структуру цих шлейфів, які простяглися майже на цілий світловий рік від центру вибуху. Члени команди вивчають розподіл і високошвидкісний рух монооксиду вуглецю у величезних залишках розпорошеного газу. Це може допомогти краще зрозуміти процес народження зірок.