Цей звичаї зародив ще апостол Павло, який називав хустку символом покори жінки. З початково малася на увазі жіноча покірність чоловіка, якому треба було в усьому підкорятися і слідувати. Після цього хустку стала вважатися ще і символом чистоти, вірності. Її носили заміжні жінки: дівчина в хустці - значить, заміжня, не вільна.
Хустка в церковному житті також означає смиренність, з которою жінка входить в храм, до Господа Бога. Вона схиляється перед Ним, показує свою віру. Є й більш практичне пояснення цього звичаю. Жіночі волосся, особливо довге, хоч і красиві, але привертають до себе багато уваги. А самозамилування, гординю потрібно залишити за межами храму. За тієї ж причини в церкві не схвалюються яскравий макіяж або відвертий одяг.