Нещодавно відкрита зірка Tau 101 поставила астрономів в глухий кут.

Незважаючи на незначний за зоряним мірками вік, вона вже встигла сформувати на своїй орбіті чотири величезні планети, одна з яких у десять разів більше Юпітера!

Вчені виявили вже кілька тисяч планет, які обертаються навколо далеких зірок, проте нове відкриття виділяється серед інших. Нещодавно астрономи відкрили новонароджену зірку, навколо якої обертаються чотири планети - та не простих, а самих справжніх гіганта!

Зірка, яка зацікавила дослідників, називається Tau 101 і віддалена від Сонячної системи приблизно на 500 світлових років. Їй всього приблизно 2 мільйони років, а значить за зоряним мірками вона ще зовсім дитя (для порівняння, вік Сонця становить майже 5 мільярдів років). Tau 101 ще така молода, що матерія навколо неї ще не до кінця сформувалася: натомість вона утворює диск з пилу і газу навколо зірки, так званий протопланетний диск, інформує Ukr.Media.

З часом ця речовина розподілиться цілком, однак на сьогоднішній день в зоряній системі сформувалося лише чотири планети. Однак їх розміри заслуговують окремої розповіді. Дві планети перевершують за величиною навіть Юпітер, а решта зараз величиною з Сатурн. Планета, орбіта якої пролягає ближче до зірки, стала однією з найбільших у всьому відомому Всесвіті - вона приблизно в десять (!) разів більше Юпітера.

Як вчені взагалі змогли виявити ці небесні тіла? Коли планета формується всередині протопланетного диска, вона схожа на темну плямочку, немов «вирізану» в дисковій поверхні - ці отвори і дозволяють судити про форму та розміри планет. Тут допомогти дослідникам прийшов знаменитий телескоп ALMA, завдяки якому і вдалося засікти газові гіганти на орбіті Tau 101.

Дивно, але дві планети поменше знаходяться від зірки на надзвичайно великій дистанції - приблизно в два рази далі, ніж Плутон від Сонця. На такій відстані планета розміром з Сатурн має формуватися дуже довго, а тому вчені дуже здивувалися, побачивши їх на орбіті молодої зірки. Передбачається, що такі масивні планети спочатку утворюють тверде ядро, а потім поступово накопичують оболонку з газу і пилу на внутрішній поверхні ядра. Однак для таких юних зірок формування великої планети на такій великій відстані - задачка з розряду ледь здійсненних.