Астрономи розглянули навколоземний астероїд 2003 SD220, який відноситься до потенційно небезпечних для Землі об'єктів. Вранці 22 грудня він пролетів на мінімальній за весь час спостережень відстані від нашої планети. Примітний астероїд своєю формою: він нагадує гіпопотама, що пливе у воді, повідомляється в прес-релізі на сайті NASA, інформує UkrMedia.
Астероїд (163899) 2003 SD220 був виявлений 29 вересня 2003 року в рамках проекту LONEOS (Lowell Observatory Near-Earth-Object Search) і належить до групи атонів. Він відноситься до класу потенційно небезпечних астероїдів, траєкторії яких можуть наближатися до орбіти Землі на відстань менш ніж 7,5 мільйона кілометрів, а його орбіта знаходиться між Землею і Марсом.
Протягом останніх ста років астероїд вже неодноразово наближався до нашої планети, а рано вранці 22 грудня 2018 року пролетів на найменшій відстані - 2,9 мільйона кілометрів. Це найближче зближення з Землею за більше ніж 400 років; наступний (більш близький) проліт 2003 SD220 повз нашої планети очікується лише в 2070 році. Астероїд є однією з можливих цілей для майбутніх автоматичних міжпланетних дослідних місій.
У період з 15 по 19 грудня астрономи за допомогою 70-метрової антени Комплексу дальнього космічного зв'язку Голдстоун, 100-метрового радіотелескопу Грін-Бенк та радіотелескопа обсерваторії Аресібо, провели радіолокаційні спостереження 2003 SD220, щоб зрозуміти його форму, побачити деталі поверхні і уточнити параметри орбіти. В результаті їм вдалося отримати зображення астероїда з роздільною здатністю 3,7 метрів на піксель.
На отриманих зображеннях видно, що астероїд має витягнуту форму, схожу на контури спини гіпопотама, що пливе у воді. Його довжина оцінюється в 1,6 кілометрів, а на його поверхні помітний кряж, висота якого може досягати ста метрів. Астрономи також не виключають наявність на його поверхні груп валунів і кратерів. Астероїд 2003 SD220 має дуже тривалий період обертання навколо власної осі (близько 12 днів), а саме обертання має складний характер і не відбувається відносно найкоротшої головної осі, що нехарактерно для більшості навколоземних астероїдів.
