Розкол льодовика Бранта виник за природними причинами

Айсберг площею понад 1,7 тисячі квадратних кілометрів в найближчі декілька місяців відколеться від шельфового льодовика Бранта після того, як тріщини в льодовику прискорилися в своєму просуванні. При цьому британські та австрійські гляціологи відправили на рецензування в журнал The Cryosphere статтю, в якій говориться, що формування айсберга можна пояснити природною нестабільністю шельфового льодовика, з яким таке вже відбувалося, інформує Ukr.Media.

Шельфовий льодовик Бранта у західній Антарктиді першим досліджував Ернест Шеклтон в 1915 році, а з 1956 року на льодовику працюють дослідні станції серії Halley. Поточна станція Halley VI відкрилася в 2013 році, і це перша у світі повністю пересувна антарктична станція. З жовтня 2016 року на льодовику з'явилася друга тріщина, так звана Хелловінська, яка рухається на схід, а головна тріщина льодовика, що залишалася стабільною протягом 35 років, останнім часом зросла до чотирьох кілометрів на рік. Вчені припускають, що коли ці тріщини з'єднаються, від льодовика відколеться айсберг площею не менш як 1,7 тисячі квадратних кілометрів - цей айсберг не потрапить навіть у двадцятку найбільших в Антарктиці, але стане найбільшим в історії спостережень за льодовиком Бранта.

Хільмар Гудмундссон (Hilmar Gudmundsson) з Нортумбрійського університету і його колеги вважають, що формування майбутнього айсберга - частина природного життєвого циклу льодовика. «Я займаюся дослідженнями в цьому регіоні більше 15 років і стежу за зростанням тріщин з того моменту, як вони з'явилися. Супутникові зображення шельфового льодовика опубліковані в мережі, і люди активно обговорюють можливі причини цього явища. Але важливо розуміти, що це природний процес, і таке вже бувало. Зміна клімату - це серйозна проблема, наслідки якої видно по всьому світу і зокрема в Антарктиці. Але нам не вдалося знайти жодних свідчень того, що конкретно цей айсберг пов'язаний із зміною клімату», - сказав Гудмундссон, якого цитує прес-служба університету.

Вчений зазначив, що виникнення айсберга повністю пояснюється моделюванням багаторічного руху льодовика, саме тому ще у 2014 році вчені рекомендували перемістити станцію Halley VI в точку Halley VIa далі від зростаючих тріщин. Зараз станції, яка поки законсервована, нічого не загрожує. Швидше за все, майбутній айсберг буде рухатися на захід і поступово розколюватися на більш дрібні айсберги, вважають автори статті.

Крім того, Гудмундссон додав, що якщо зіставити спостереження Шеклтона і його колег в 1915 році і перші дані зі станції Halley 1956 року, очевидно, що за цей час від шельфового льодовика відколовся великий айсберг. Це, на думку вчених, також говорить про те, що нинішня ситуація не безпрецедентна.

Раніше гляціологи із США і Нідерландів показали, що швидкість руйнування антарктичного льодового щита за період з 1979 по 2017 рік зросла більш ніж у шість разів, з 40 мільярдів тонн льоду в рік до більш ніж 250 мільярдів тонн.