«Забороненою» планетою Пітер Вітлі (Peter Wheatley) і його колеги назвали екзопланету NGTS-4b. При масі у 20 мас Землі вона досить велика — всього на 20 відсотків менше крижаного гіганта Нептуна, однак розпечена до 1000 °С. Орбіта NGTS-4b пролягає зовсім неподалік від схожої на наше Сонце зірки, і рік тут триває близько 1,3 доби. Але найцікавіше в тому, що вона знаходиться в області, де подібних планет не повинно бути в принципі, інформує Ukr.Media.
«Нептуніанською пустелею» називають близькі до зірки регіони, де планет розмірами з Нептун і більше (понад 0,1 маси Юпітера) не виявляється. Занадто сильні потоки частинок і випромінювання швидко забирають їх верхні розріджені оболонки, залишаючи тільки тверде ядро. Планета NGTS-4b ніби не помічає цього правила, підтвердженого в попередніх спостереженнях і описаного в моделях. Її щільність — близько 3,45 г/см³ — показує, що екзопланета має тверде ядро та оболонку атмосфери.
Астрономи пропонують дві гіпотези, здатні пояснити цю загадку. По-перше, NGTS-4b могла утворитися на більш дальшій і спокійній орбіті, де і провела весь час молодості зірки, поки та була особливо активна і неспокійна. Вона могла мігрувати ближче порівняно недавно, в результаті випадкових гравітаційних взаємодій. По-друге, секрет NGTS-4b може бути в аномально великому і важкому твердому ядрі, здатного утримувати газові оболонки та сповільнювати їх зникнення в космос.
«Це, мабуть, дуже сувора планета: вона розташовується в зоні, де планети розмірів Нептуна виживати не можуть», — говорить один з авторів знахідки астрофізик Річард Уест (Richard West). Відкриття було зроблено за допомогою інструментів розташованої в Чилі європейської обсерваторії ESO. Стаття вчених готується до публікації в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society; коротко про роботу розповідається в прес-релізі Уорікського університету.
