Чим уроки музики корисні для гіперактивних людей. Музика позитивно впливає на таких людей.

Нова робота науковців з Центру перспективних досліджень в галузі освіти Університету Чилі Сантьяго показала, що музичне тренування може ефективно впливати на здатність людини контролювати увагу. Експерти опублікували свої висновки в журналі Heliyon, інформує Ukr.Media.

У статті автор дослідження Пауло Барраза і його колеги пояснюють, що система уваги мозку складається з трьох підсистем, кожна з яких має власну анатомічно відмінну нейронну мережу: сповіщення, орієнтування та виконавчого управління.

Мережа мозкового сповіщення тримає нас у готовності до дій. Орієнтуюча мережа допомагає нам розрізняти доречну і невідповідну сенсорну інформацію та переключати увагу. Мережа виконавчого контролю допомагає блокувати відволікаючу інформацію, а також бере участь у контролі уваги.

Під час дослідження 18 професійних музикантів і 18 людей, які не займаються музикою, попросили пройти стандартний тест на увагу. В рамках тесту добровольці мали подивитися на різні зображення, які швидко спалахували у них перед очима.

Команда проаналізувала реактивну поведінку учасників, вимірявши, скільки часу їм потрібно, щоб відповісти на зміни зображення. Більш тривалий час реакції вказував на менш ефективний контроль уваги.

В середньому у музикантів час реакції підсистеми сповіщення дорівнював 43,84 мс, орієнтуючої підсистеми — 43,70 мс, виконавчої — 53,83 мс. Для порівняння, у учасників, які не займаються музикою, результати були наступними: 41,98 мс, 51,56 мс і 87,19 мс відповідно. Важливо відзначити, що контроль уваги поліпшувався пропорційно кількості років, присвячених музичній підготовці.

На думку вчених, професійні музиканти можуть швидше і точніше реагувати та концентруватися на тому, що важливо для виконання завдання, а також більш ефективно фільтрувати невідповідні стимули, ніж люди, які не займаються музикою. Крім того, висновки вчених про взаємозв'язок між музичною освітою та поліпшенням навичок уваги можуть бути корисні для зміцнення здатності людей із синдромом гіперактивності та дефіциту уваги справлятися з відволікаючими факторами.