Експеримент показав, що прослуховування творів відомих композиторів під час лекцій з мікроекономіки та нічного сну підвищило шанси учнів на успішне проходження тесту, інформує Ukr.Media.
Недолік сну — відома проблема для студентів, особливо в період сесії, коли ночі доводиться проводити за читанням конспектів і підготовкою до іспитів. За даними вчених, 60 відсотків американських студентів виш зазвичай сплять менше рекомендованих семи годин, при цьому спроби екстрено завчити весь матеріал не приносять користі й значущих результатів.
На допомогу студентам прийшли співробітники лабораторії нейробіології Університету Бейлора (Техас). Дослідження, підтримане Національним науковим фондом США.
Вчені провели експеримент, в якому брали участь 50 учнів коледжу у віці від 18 до 33 років: їм потрібно було прослухати інтерактивну онлайн-лекцію з мікроекономіки, при цьому в якості музичного супроводу (на фоні) звучали уривки з «Місячної сонати» Людвіга ван Бетховена, першої частини скрипкового концерту «Весна» Антоніо Вівальді та «Ноктюрну (мі-бемоль мажор), опус 9, номер 2» Фридерика Шопена.
Після цього вночі в лабораторії, коли студенти засипали й переходили у фазу глибокого сну, їм на 15 хвилин (щоб не розбудити) знову включали перераховані композиції. Контрольна група при цьому слухала білий шум. Активність мозку всіх учасників експерименту відстежували за допомогою електроенцефалограми.
На наступний ранок студенти писали тест з вивченого напередодні матеріалу. У результаті виявилося, що ті випробовувані, які уві сні слухали класичну музику, підвищили свій результат на 18 відсотків у порівнянні з контрольною групою.
«Всі викладачі хочуть навчити студентів засвоювати концепції, а не просто запам'ятовувати деталі, але це, як відомо, важко, — говорить Майкл Скаллин, директор лабораторії та доцент кафедри психології й нейробіології Університету Бейлора. — Який учень не хотів би поліпшити — і навіть у два рази — свою оцінку? Ефекти експерименту були особливо помітні у тих учасників, які показали підвищену активність лобових частках головного мозку під час фази повільного, тобто глибокого сну».
Як пояснили автори дослідження, вибір музики в подібному експерименті важливий. «Ми виключили джаз, тому що він занадто спорадичний і, ймовірно, змусить людей прокинутися. Поп ми теж вирішили не брати, бо композиції, в яких є текст, заважають початковому навчанню. Ви не можете читати та одночасно співати пісні — просто спробуйте. Ми також виключили звуки океанських хвиль і природи, тому що їх дуже легко ігнорувати. У результаті ми зупинилися на класиці, яку багато студентів і так слухають у процесі навчання», — розповів Скаллин.
Попри те що в довгостроковій перспективі — коли студенти проходили аналогічний тест дев'ять місяців потому, — поліпшення результатів більше не спостерігалося (підсумковий бал у всіх був значно нижчий, ніж в перший раз), дослідники не впадають у відчай. Вони підкреслюють, що цілеспрямована реактивація пам'яті здатна допомогти під час фрази глибокого сну, коли, як заведено вважати, спогади активізуються і закріплюються.
«Ми думаємо, що використання нашої техніки може мати довгострокові переваги, але, можливо, доведеться повторювати музичні сеанси кілька ночей. Зрештою, не можна чекати, що ви пройдете матеріал один раз, а потім будете пам'ятати його кілька місяців потому, перед фінальним екзаменом. Для кращого ефекту навчання варто повторювати через певні проміжки часу і, звичайно, при дотриманні режиму повноцінного сну», — додав Скаллин.
Таким чином, підсумовують автори експерименту, студенти можуть поєднувати прослуховування класичної музики з навчанням, щоб допомогти собі в підготовці до майбутніх іспитів і підвищити шанси на успішне проходження академічного курсу.
