Тридцять два роки наполегливої роботи знадобилося вченим, щоб відшукати Віфсаїду Галілейську — давньоєврейське поселення, що згадується в Новому Завіті. Саме тут, згідно з Біблією, Ісус Христос нагодував п'ять тисяч людей двома рибинами і п'ятьма хлібами, зцілив сліпого і ходив по воді. Також Віфсаїда Галілейська — батьківщина апостолів Андрія, Петра і Пилипа, інформує Ukr.Media.
Кілька років тому було висунуто припущення, що археологічна пам'ятка Ет-Телль на Голанських висотах, біля витоків річки Йордан, є тим самим поселенням. Однак в 2017 році група ізраїльських археологів під керівництвом Мордехая Авіама заявила, що Віфсаїда перебувала на північному березі озера Кінерет (в Біблії згадується як Галілейське море), неподалік від руїн міста Ель-Арадж.
Нові результати розкопок в районі Ет-Телль вказують на те, що перша гіпотеза була вірна. За словами керівника досліджень Рамі Арав, професора з Університету Небраски "знахідки в Ет-Теллі переконали (в цьому) не лише мене, але і групу експертів». Також Арав посилається на праці римського історика Тита Флавія Йосипа, згідно з якими Віфсаїда перебувала на Голанських висотах.
Під час розкопок археологи виявили в поселенні храм, який міг бути присвячений Юлії Августі — дружині Октавіана Августа і матері імператора Тиберія. Це цілком узгоджується з тим, що приблизно в 30-33 роках нашої ери місцевий правитель (тетрарх) Ірод Філіп II надав Віфсаїді статус поліса і перейменував її в Юлію — на честь тієї самої дружини імператора.
Крім цього, дослідники з'ясували, що руїни в Ет-Теллі раніше називалися Цед — цим словом в стародавньому Ізраїлі позначали як полювання, так і риболовлю. Швидше за все, пізніше назва місця трансформувалася в Бейт-Цед, а потім набула відому нині форму Віфсаїда. До речі, залишки рибальських снастей тут теж виявилися.
У Святому Письмі Віфсаїда описується як місце, до якого можна було дістатися прямо на човні. Хоча це розходиться з твердженнями археологів, професор Арав не бачить в цьому нічого дивного. "Галілейське море знаходиться прямо в центрі Сіро-африканського розлому і схильне до тектонічних зрушень", — нагадує вчений. Це означає, що берегова лінія цілком могла серйозно змінитися через тектонічні процеси і коливання рівня води.
Згідно з Євангелієм від Матвія, поселення разом з кількома іншими було прокляте Ісусом Христом "за те, що вони не покаялися". На думку археологів, історія Віфсаїди не завершилася катастрофою — місто просто було поступово покинуте жителями приблизно в IV столітті.
Що стосується археологічних знахідок в районі Ель-Араджа, то Рамі Арав вважає, що вчені виявили там не постійне поселення, а тимчасовий військовий табір. «Видатне досягнення, але це зовсім не Віфсаїда, яка згадується в стародавніх джерелах — стверджує професор. — Це місце не задовольняє відразу декільком критеріям [для Віфсаїди], зате ідеально підходить для табору».
