Пил з пустель Індії, Аравії та Африки впливає на танення снігу в Гімалаях

Пилові частинки, що осідають у високогір'ях Гімалаїв, вносять набагато більший внесок у танення льодовиків і снігових шапок, ніж вважалося раніше. До такого висновку дійшли вчені з Індії та Китаю, інформує Ukr.Media.

Частинки, що осідають на снігу і льоду, поглинають сонячне світло, що призводить до нагрівання поверхні. І це дуже серйозна проблема. "Пил, що розноситься за сотні миль з деяких частин Африки та Азії і приземляється на дуже великій висоті, має великий вплив у регіоні, де знаходиться одна з найбільших мас снігу і льоду на Землі», — пояснює Юн Цянь, один з авторів роботи.

У Південно-Східній Азії, у тому числі в деяких частинах Китаю та Індії, життєдіяльність близько 700 мільйонів осіб залежить від танення снігу в горах. Потоки талої води задовольняють потребу людей в прісній воді влітку і ранньої осені. Зсув циклів танення і зміни обсягів води, що утворюється в цьому процесі, можуть критично вплинути на життя в одному з найбільш густонаселених регіонів світу.

Аналізуючи супутникові знімки Гімалаїв і вимірюючи альбедо (відбивну здатність поверхні), вчені виявили, що пил відіграє надзвичайно важливу роль у прискоренні танення снігу в горах. На висотах понад 4500 метрів над рівнем моря пил впливає на це навіть сильніше, ніж сажа та інші аерозольні вуглецеві частинки, що осідають на засніжених схилах. Для дослідників це стало великим сюрпризом.

У Гімалаї пил потрапляє із заходу і південного заходу — з індійської пустелі Тар, пісків Аравійського півострова і навіть з Сахари. Хоча пилові частинки — природне явище, їх поширення на такі далекі відстані безпосередньо пов'язане з діяльністю людини. Антропогенне підвищення температури змінило атмосферну циркуляцію, вплинувши на вітри. А зміна характеру землекористування та інтенсифікація забудови призвели до скорочення рослинного покриву і вивільнення великих обсягів пилу.

Властивості пилу також впливають на її роль в процесах танення. Пилові частинки зазвичай залишаються на снігу довше, ніж сажа; їх не так легко здуває легкий вітер, а за рахунок відносно великих розмірів вони повільніше, ніж та ж сажа, проникають в пористу товщу снігового покриву.

У міру того як клімат стає теплішим, а межі вічної мерзлоти переміщаються вище, вчені очікують, що роль пилу в процесах танення в Гімалаях стане ще помітнішою. І це може виявитися критичним для всієї планети: Гімалаї — регіон, який, крім Арктики і Антарктики, містить найбільшу масу снігу і льоду на поверхні Землі.