Міжнародна група вчених розробила молекулярну мікросхему, яка працює подібно мозку. Молекулярний процесор, здатний підлаштовуватися під завдання.

За словами розробників, пристрій можна миттєво переналаштувати для виконання різних завдань шляхом зміни напруги, інформує Ukr.Media.

Пристрій також здатний зберігати інформацію для майбутніх розрахунків за аналогією з пам'яттю, якою володіє людський мозок.

Розробники відзначають, що в подальшому їх пристрій дозволить виробляти чіпи з підвищеною обчислювальною потужністю і швидкістю і меншим споживанням електроенергії.

"Мозок має чудову здатність змінювати свою проводку, створюючи і розриваючи зв'язки між нервовими клітинами. Досягнення чогось порівнянного у фізичній системі було надзвичайно складним завданням. Тепер ми створили молекулярний пристрій з приголомшливою реконфігурованістю, яка досягається не шляхом зміни фізичних зв'язків, як у мозку, а шляхом перепрограмування його логіки", — пояснив доктор Стенлі Вільямс, професор кафедри електротехніки та обчислювальної техніки Техаського університету A&M.

Однією з проблем сучасних цифрових пристроїв є затримка, іменована "вузькою шийкою фон Неймана" і виникає через те, що фізична пам'ять сучасних комп'ютерів відокремлена від процесора. Зрештою на обмін інформацією потрібен певний час.

Рішення знайшли в так званих мемристорах — компонентах, що виконують роль провідників, що зберігають дані і проводять обчислення. Такі компоненти створюють з рідкісних речовин, типу діоксиду ніобію і діоксиду ванадію, крім того вони можуть працювати тільки при певній температурі

Однак доктор Шрібрата Госвамі зумів отримати новий матеріал на основі атома заліза, пов'язаного з трьома органічними молекулами фенілазопіридину, званими лігандами.

"Він поводиться, як електронна губка, яка може оборотно поглинати до 6-ти електронів, що призводить до 7-ми різних окислювально-відновних станів. Взаємозв'язок між цими станами є ключем до реконфігурованості", — розповів вчений.