Розмір S, а радості нуль: чому термін «скінні-фет» дратує, але змушує замислитися

Ти стаєш на ваги — цифра цілком прийнятна. Дістаєш з шафи доковідні джинси — вони застібаються без втягування живота. Але варто подивитися в дзеркало без одягу чи спробувати швидко пробігти сходами, як стає ясно: щось пішло не так. Тіло наче твоє, розмір твій, але воно якесь м'яке, пухке і втомлене, інформує Ukr.Media.

У фітнес-маркетологів для цього стану є спеціальний термін — skinny fat. Дослівно це перекладається як «худа товстунка», що звучить як витончена образа. Ми вже звикли до того, що суспільству завжди мало: бути просто стрункою замало, тепер треба бути ще й рельєфною. Але якщо відкинути іронію і нав'язані стандарти, за цим дурнуватим терміном ховається цілком реальна фізіологія нашого сучасного життя.

Звідки береться ця специфічна м'якість?

Зазвичай ми роками будуємо її власноруч, хай і з найкращих міркувань. Починається все з голодних дієт перед відпусткою чи святами. Наше тіло — дуже цинічна система виживання. Коли йому різко перекривають доступ до їжі, воно панікує і починає позбуватися того, що споживає найбільше енергії. А це м'язи. Жир воно, навпаки, ховає глибоко в засіки на випадок ядерної зими. У результаті цифри на вагах падають, але разом із нею випаровується і пружність.

Додамо сюди хронічний стрес. Ми буквально плаваємо в кортизолі. А цей гормон має одну підступну властивість: він обожнює пакувати жирові запаси саме в ділянці талії. Тому валик над поясом штанів часто складається не з круасанів, а з непрожитих емоцій, недосипу і читання новин о другій ночі. Відкласти телефон на годину раніше — це вже фітнес. Ну і, звісно, наш спосіб життя. Коли найважче, що ти підіймаєш за день — це кришка ноутбука, м'язам просто стає нудно і вони здуваються через непотрібність.

Що з цим можна зробити?

Популярні глянцеві поради зазвичай пропонують робити присідання, поки закипає чайник. Але коли чайник нарешті закипає, єдине, чого хочеться — це тиші та ковтка чаю, а не пітніти на кухні. Правда закони фізики невблаганні. Щоб тіло перестало нагадувати холодець, йому потрібен будівельний матеріал і причина цей матеріал використовувати.

Будівельний матеріал — це білок. Не обов'язково у вигляді дикого лосося на безглютеновому тості. Звичайні яйця, сир, шматок курки чи квасоля. Тіло треба нормально годувати, інакше йому просто немає з чого ліпити пружність.

А от із причиною трохи складніше, бо це рух з обтяженням. Піші прогулянки чудово провітрюють голову, але вони не формують сідниці. М'язам потрібно розуміти, що вони вам ще знадобляться для чогось важчого за смартфон. Необов'язково тягати залізо в дорогому залі під крики тренера. Це можуть бути домашні гантелі, фітнес-гумки або просто власна вага кілька разів на тиждень. Головне — дати нервовій системі сигнал, що біцепси ще актуальні.

І найкумедніше у цій історії — стосунки з вагами. Їх краще просто засунути кудись подалі в шафу. М'язова тканина щільніша і важча за жир. Якщо ви почнете нормально їсти білок і давати тілу навантаження, цифра на вагах може поповзти вгору. Це той момент, коли дешевий шматок пластику на підлозі у ванній може зіпсувати настрій на весь день, хоча в дзеркалі фігура виглядатиме значно підтягнутішою. Орієнтуватися доведеться на те, як сидить одяг, і на рівень власної енергії.

Ми тягнемо на собі стільки всього, що вимагати від себе ще й ідеальних кубиків преса — це якийсь мазохізм. Мета не в тому, щоб відповідати черговому хештегу в соцмережах. Мета суто практична: щоб спина не відпадала після робочого дня, щоб були сили донести покупки чи переставити меблі, і щоб, випадково зустрівшись із собою поглядом у дзеркалі, просто собі усміхнутися. Трохи м'якості — це нормально, ми ж живі люди. Залишилося лише додати краплю сили, щоб цю м'якість було комфортно носити.

Стаття має інформаційний характер. Будь-які зміни в раціоні та фізичних навантаженнях — особливо якщо ви давно перебуваєте у стані стресу — краще обговорювати з вашим лікарем. Слухайте своє тіло і спеціалістів із медичною освітою.