Архітектор Віктор Зотов поділився враженнями від нового українського дизеля “Львів-Чернівці”, який курсує через Івано-Франківськ.
Про плюси і мінуси потяга він написав на своїй сторінці у “Фейсбуці”:
“Їду довгоочікуваним “регіональним експресом” Львів – Чернівці.
Це “першій український дизель” – ще одна моя надія почати пишатися українським продуктом:
– сходи в вагон як драбина на горище, майже вертикальні, триматись нема за шо
– опалення – на повну, вентиляція не працює, або її нема взагалі.
– 2 туалети на поїзд
– ел. розетки – жодної не знайшов
– штучне світло – як у гінеколога на прийомі…
І головне: всі сидіння – одне напроти одного при мінімальній дистанції, всі сидять підтягнувши ноги під себе, впершись колінами одне в одне. В такій позі в середньому витримуєш хвилин 15. Це – жахлива помилка проектантів: треба поставити сидіння одне за одним, я к у літаку – комфорт підвищиться в 10 разів та навіть щільність буде вище.
При тому, що людей набилося, як в совєцький товарняк, в середині вагону купа зайвого місця.
Звичайно ж, компенсовано ці недоліки прикрасою з кружечків на зайвому склі на вході.
Проектувальники (вони ж були тут?) – генії, досвід інших іх не цікавить.
Яка відповідальність керівників цього точно не дешевого проекту потягу – захерячить у виробництво отаке?
Скільки такого лайна вже зробили?
Чи був конкурс (тендер) на кращого розробника (проектувальника), виробника?
Є такий світовий тренд – recearch based design, або простіше – спочатку думати, потім діяти, перш за все – вивчити, як люди роблять.
І кращий до того стимул – припинити нашу тотальну безкарність.
Із позитиву:
– немає реклами
– немає оголошень
(але, думаю, просто не встигли ще, як маленький приклад – останнє фото підвісної ручки, в якій немає жодного сенсу, вже передбачено місце під рекламу)”.
