Доповідь Палати лордів Великобританії минулого тижня звинуватила Лондон і Брюссель за недалекоглядність і помилковість у політиці щодо Росії..
Як пише на сторінках Wall Street Journal журналіст і лауреат премії Пуліцера Брет Стівенс, "відсутність адекватної аналітики" в міністерствах закордонних справ на Заході "призвело до катастрофи". ЄС і Великобританія обдурили себе думкою, що Росія зробила вибір на користь закону і демократії, переводить статтю ДТ.
"Це була груба оцінка. Але правда про політику Сполученого Королівства стосовно Росії значно гірше. Вона похована разом з останками Олександра Литвиненка", - пише Стівенс.
Він пише, що колишній агент КДБ, який переховувався від Кремля в Лондоні, "дуже правдоподібно звинуватив своїх колишніх керівників в організації вибухів у Росії в 1999 році", які розв'язали Володимиру Путіну руки в бажанні розпочати другу війну в Чечні. Ця авантюра коштувала життя 293-м людям. А за звинувачення сам Литвиненко був отруєний радіоактивним "полонієм-210" і помер, звинувативши Путіна у своїй смерті.
На той момент прем'єр-міністр Великобританії Тоні Блер пообіцяв, що смерть людини, якій його країна надала політичний притулок, не зійде з рук вбивць. Але саме це, за словами автора статті, і сталося. Пропустивши повз вуха звинувачення на адресу Путіна з вуст самого Литвиненка, британські правоохоронці звинуватили у його вбивстві Андрія Лугового. Але Кремль відмовився передавати Лондону обвинуваченого. І на цьому розслідування зупинилося.
"Це дійсно правда, що міжнародні відносини стали головним чинником, який вплинув на рішення уряду закрити справу", - зізналася в 2013 році колишній міністр внутрішніх справ Великобританії Тереза Мей, додавши, що Лондон не бажав вступати в конфлікт "з іноземними партнерами".
Автор пише, що формулювання колишнього міністра про "партнерів" і "міжнародних відносинах" можна перефразувати в більш простий вираз: "Заткнися і живи далі". Ще одним фактором, який має вплив на зовнішню політику Великобританії, на думку Стівенса, - це російські гроші. Російська агресія проти України виявила, що на Лондонській фондовій біржі котируються 28 російських фірм, чиї цінні папери оцінюються в 260 мільярдів фунтів стерлінгів.
"Все, що лорд Тугендхат сказав про зовнішню політику, помилка. Великобританія не марила, коли справа дійшла до відносин з Росією. Вона була зваблена, куплена, як повія. Так само Великобританії не бракувало аналітики. Швидше політичної сміливості і моральності, щоб прийняти очевидні рішення", - йдеться в статті.
Автор нагадав, що нині прем'єра Девіда Кемерона критикують за його відсторонену позицію від переговорів про мир в Україні.
"Але не зрозуміло, що Великобританія повинна відстоювати, беручи участь у фактичному розчленування країни, територіальну цілісність якої вона гарантувала, підписавши Будапештський меморандум 1994 року. Те, що Кемерон не йде на зустріч Кремлю, принаймні не робить його марним ідіотом на побігеньках, якими стали Олланд і Меркель", - йдеться в статті.
Автор нагадує, що в цьому році справа про вбивство Литвиненка отримала друге життя. Звичайно, чекати, що когось в результаті покарають, немає підстав. Але принаймні це вшанує пам'ять росіянина і це гарний початок, щоб змінити нерішучу зовнішню політику Великобританії.
"Особливість політики Заходу щодо Кремля полягає в готовності забувати звірства в часи другої Чеченської війни, демонстративну розправу над Михайлом Ходорковським, вбивство Анни Політковської, вторгнення в Грузію, військову допомогу президенту Сирії Башару Асаду, корупцію під час підготовки Олімпіади в Сочі, фальсифікацію перемоги Путіна на виборах, захоплення Криму і знищення малайзійського літака", - мовиться в статті.
На думку автора, все це Захід робить, щоб прижитися. А Кремль користується цим і здійснює все нові і нові злочини. Тому слід визнати, ким насправді є Путін, і згадати, що він насправді зробив.
"Розслідування смерті Литвиненка, можливо, ще стане початком краху Путіна", - пише Стівенс.
